Віньєтка

Холодна вода не врятує від спеки
І випити пам’ять душа не дає
І очі твої то моя небезпека
І ті ж самі очі то щастя моє

Він знав ці очі. О, він чудово знав ці блакитні очі. І надіявся, що більше ніколи їх не побачить. І все ж сподівався побачити?

…Якщо придивитися, це співає не дівчина. Скрізь час, крізь біль через неї співають тисячі голосів. Вони тут, накладаються один на одного, розривають її свідомість, залишають по собі тривожні чорні плями….

Дякую, що завітали сюди!

Приємного прочитання🌸

Драббл на тему того, як вчинили б у Коносі з мандрівниками в часі, якби трохи подумали.

Колись згодом Мелфой зрозуміє, коли все почало збиратися із гострих друзок в одне ціле. Коли перемога була ближче, ніж будь-коли до цього. А поки Лонґботом вирощує квіти в оранжереї його матері, Снейп варить зілля в його майстерні, батьки десь в оточенні кінчених смертежерів.

Зупинись, заглянь сюди. Можливо, ці рядки торкнуться і тебе.

Нілу здається, що він нахабно приховує від усього світу витвір мистецтва. 

Ти приходиш додому і твоя кімната просто нестерпна. Як можна витримати, коли вона з тебе знущається, шкодить тобі та дратує?

Ти невдаха чи жертва кімнати?

І чи у кімнаті справа?

Чому ти присвятиш свою весну?

Думки перед наближенням НМТ про сенс всього, чим підлітки займаються в школі та у що вкладають ресурси. Або про тих, кому не байдужий високий бал НМТ/ЗНО.

У дощу є своя мелодія. Часом із нею пов’язані різноманітні спогади, які можуть викликати як сльози, так і усмішку.