Сильмариліон | The Silmarillion || ав. Джон Роналд Руел Толкін (к. 1977)

По тобі співає моє серце. І плаче.

AU: Фінрод не помирає на Тол-ін-Гаурхот.

І прекрасна його печаль, і безстрашна його любов, і смерті — нема!

AU: Берен і Лутієн допущені до Благословенного Краю, де на площі Валімару зустрічаються з Фінродом.

Якби майар були дітьми валар.

Даремно ви облишили цю ідею, Професоре.

Збірник замальовок на грудневий письменницький челендж «Юлетид».

— Пітьма все сильніша…

— На світанку!

Діалог Берена і Фінрода в темниці Саурона.

Майтімо зустрічає свою долю. Та бути дружиною найстаршого в Першому домі нелегко. А Тінь Ангамандо чигає за кожним, і Прокляття Намо, і смерть. У неї є жага життя, вірний клинок і легкість. І час, скільки їм відведено.

Єдина, що вижила, з тих, хто колись вів за собою у Середзем’я незчисленну кількість нолдор. Єдина з них, що не вертається безтілесним духом, щоб блукати залами Мандоса, очікуючи свого часу повернення до тіла.

У 2509 році Третьої Епохи Келебріан була схоплена орками під час подорожі до батьків. І хоч її врятували з полону, зцілили рани, біль та страх не полишали її. А серцю матері найнестерпніше спостерігати за стражданнями своєї дитини.