Майтімо зустрічає свою долю. Та бути дружиною найстаршого в Першому домі нелегко. А Тінь Ангамандо чигає за кожним, і Прокляття Намо, і смерть. У неї є жага життя, вірний клинок і легкість. І час, скільки їм відведено.
Попередження: в тексті є секс, трохи крові, darkДоріат (в частині, що прямо стосується подальших канонічних вчинків Еола Темного Ельфа), одружені Феанаріоні і необережне поводження з “Сильмариліоном”. Має прямий стосунок до фіків Мирослави Горностаєвої (Тім Есгал) “Судьба” та “Астальдо”, персонаж Морнемир – з її твору “Судьба“. Мирослава взагалі натхненниця цієї історії і по суті авторка половини сюжету.
Хронологічно попередня історія – “Дві Клятви“.
Розділ 1. Аммале
68 рік Першої Епохи, Таргеліон
- Читати далі про Розділ 1. Аммале
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Розділ 2. Рани видимі і невидимі.
Ліероссе казала, що це не допоможе і взагалі погана ідея, але перепились вони, як сказав носатий Айкве, в зимову устілку. Айкве, мовчазний та стриманий, Аннавен, Ліероссе і Темний. Рудий найстарший взяв з собою Морнемира, свідка майже всього, що із ним колись траплялося.
- Читати далі про Розділ 2. Рани видимі і невидимі.
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Розділ 3. Тінь півночі.
– Боюсь, частину одягу не врятувати, – повідомив Руско, затягуючи в кімнату лук, меч, улюблений сагайдак Аннавен – зі срібним візерунком на темній шкірі. – Той вовкулака все подер, а потім цілителі порізали…як вправляли, певно. Але що зможуть, відперуть і почистять.
- Читати далі про Розділ 3. Тінь півночі.
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Розділ 4. Спізнення
Це точно була «кишеня», вона. І свіженька, нещодавно утворилась. Чи просто вони на неї не натрапляли раніше. Кишенями воронові хлопці називали те саме, що в Таргеліоні йменували дірками, а в Гітлумі, кажуть, спотикачами.
- Читати далі про Розділ 4. Спізнення
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Розділ 5. Жінки
Аннавен побачила її, коли спустилась вниз, відчуваючи легкість і водночас якусь матеріальність кожної прикраси, кожної золотої пелюстки на своїй червоній сукні. То був витвір мистецтва – Морніль не збрехала, викличний, як сама Аннавен, яскравий і навдивовижу зручний водночас.
- Читати далі про Розділ 5. Жінки
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Відгуки