Потанцюй Зі Мною
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
- Я такий радий, що побажав тебе..
- В сенсі? - спитав Тони, знову притягуючи Пітера на себе.
«Людина-павук: Повернення додому» (англ. Spider-Man: Homecoming) — американський супергеройський екшн про Людину-павука, персонажа коміксів видавництва Marvel Comics, спродюсований Marvel Studios і Columbia Pictures, спільно з Sony Pictures Entertainment як дистриб’ютором. Є шістнадцятою в рамках Кіновсесвіту Marvel, четвертою стрічкою в Третій фазі, і першим, де Людина-павук є головним героєм. Режисером картини є Джон Воттс, а сценарій написали Джон Френсіс Делі і Джонатан Гордстейн, Воттс і Крістофер Форд та Кріс Маккенна та Ерік Соммерс, тоді як ролі отримали Том Голланд, Маріса Томей, Зендая, Тоні Револорі, Лора Геррієр і Роберт Дауні-молодший.
- Я такий радий, що побажав тебе..
- В сенсі? - спитав Тони, знову притягуючи Пітера на себе.
Проте супергеройське життя часто було таким. В один момент Пітер мріяв про спокійний вечір з їжею та фільмами, а потім відчинив двері і знайшов посеред своєї квартири Тоні Старка, що стікав кров’ю на улюблений килим тітки Мей.
– Як справи? – Тоні склав руки перед собою і спробував зазирнути Пітеру в очі.
– Якщо ти теж вирішив з мене познущатися, то вигадай щось нове, – тихо відповів Паркер. – Підсідати до мене і кликати на побачення, щоб відмутузити на парковці, було в тренді півроку тому.
Пітер Паркер випадково побачив Локі в торговому центрі, коли обирав подарунки для своїх друзів. І він так само випадково запросив Бога відмічати Різдво до свого дому.
- Ти маєш піти, Тоні. Круто, що ти мене не забув, але все змінилося. Нед і Мішель були зі мною, і я ледь не втратив глузд. Якщо це будеш ти, я… Я не можу тебе поховати, - жалюгідно попросив Паркер, відступаючи назад.
Листування Месників в твіттері.
Пітер мучиться через почуття вини у смерті Мей. Мішель починає здогадуватися чому таємничий Пітер Паркер ходить у її кафе як на роботу.
Мати спільну квартиру, бюджет, інтереси не так вже й погано. Але вдвічі краще, коли ви не сторонні один одному люди, не звичайні співмешканці, а справжня сім’я.
Тоні гамселив двері кулаками, імпульсивно, змучено, з такою ненавистю до самого себе, що темніло перед очима. Тоні був наче відкрита книга. Пітер знав його, як себе самого. Тільки зрадника в ньому раніше чомусь не помічав.