Тоні Старк

Не наважуючись розповісти Тоні про свої почуття Стів малює відверті малюнки, але однієї ночі лишає декілька варіацій такого мистецтва на кухні месників ,що ж буде далі?

- Вона на мене взагалі не схожа, - я склав руки на грудях, кинувши на цю дитину ще один скептичний погляд. Валері гостро подивилася мені у вічі. Тілом пробіглися мурашки, появу яких пояснити було б дуже важко. Кожен м'яз напружився, кров швидше потекла по венах. Вона дивилася так з хвилину.

Тор приніс з Асгарду свій славновідомий ель, але під градусом Старк потрапив під зменшуюче закляття. Також тут є напівсонний Пітер, який каже все прямо, та парочка геніїв, до яких довго доходить інформація.

Кафе "Тепло Небес" було відомим своєю запашною і магічною кавою, неймовірно затишною атмосферою і власницею кафе, місс Тсуна, як вона просе всіх себе звати.

Хто ж завіта до неї на каву?

Коли тебе вбиває ракетою і ти хороша людина - ти попадаєш в рай. А тим хто ігнорував повітряні тривоги і помер через свою недбалість, боженька дає другий шанс і відправляє в інший світ. Щоб там людина виправляла свої помилки минулого, майбутього, та й не тільки свої.

– Колишня наречена одіозного Тоні Старка засвітилась на тропічному курорті з таємничим незнайомцем. Ніхто не знає ім’я нового коханця бізнес-леді… – Тоні зморщився і зупинив відео. Він міг би дізнатися ім’я її нового чоловіка граючись, дізнатися все про нього і перетворити його життя на кошмар.

– Окей, Мері Поппінс, я бачу, що ми не домовимося. Наврядчи цей престижний дитячий будинок можна задобрити грошима. Тоді передайте Пітеру, що я заберу його звідси. Мей скучила і чекає вдома.

University!AU, в якому Пітер Паркер закохується у свого викладача, поки його нові друзі зберігають таємниці страшного минулого

Коли вони з Пітером застрягли в космосі, шоковані, побиті, з терпкою поразкою на вустах, Тоні готовий був рознести весь корабель. Перші дні він так і робив: ходив за хлопчиськом по кораблю, копався в двигунах, намагаючись змусити пошкоджений механізм працювати, і дорікав.

Знайомий червоно-синій костюм відчувався на дотик, як щось фантомне і чужорідне. Старк якомога сильніше стис тканину, але вона не щезла, попри його сподівання.

— Це не те, про що ти подумав, — Пітер гарячково намагався щось вигадати. — Це не мій костюм!