Му Цін

Хва Чен обіцяє побудувати храм його Високості.

Сє Ляню не важко, йому просто нестерпно. Він тримається за слово «стабільність», виправдовується «у мене все гаразд» та грає у напрочуд цікаву гру про роботів. 

Він не може забути ці червоні троянди.

Того вечора вони повертаються до квартири Фен Сіня, і Му Цін навіть не встигає зняти пальто чи взуття, коли Фен Сінь тягне його за руку, щоб він пішов за ним на кухню. Фен Сінь високий, але йому доводиться ставати навшпиньки, щоб відкрити одну з вищих шаф і витягнути щось із полиці…

— А-Ян, твої балачки одного дня точно зведуть всіх нас в могилу!

— Ха-ха, Му Цін, якби все справді було так погано, то ми загинули б ще вісімсот років тому, ха-ха!

— О, Небеса! Я так більше не можу! Ваше Високосте, скажи їй щось! Хай замовкне!

Тцгф в сеттінзі «Калейдоскоп смерті».

Про те, як Сє Ляня «загубили» на Раді небожителів.

— Шо там твій стрьомний сталкер?

Ніхто не полюбить такого як він, такого можна тільки брати, з думками про іншого, із зайнятим сердцем. Але нічого. Йому і цього достатньо.

Му Цин не вміє вибачатись словами, але він точно знає, що у Фен Сіня стоїть на нього у

Ось він бере її за руку та посміхається. Му Ціну не віриться, але той справді вміє посміхатись так щиро, невимушено, ледь не закохано.