Ліси

Велике місто виснажило головну героїню Агнесу: проблеми у стосунках, нещирі усмішки, старанно вичавлений сміх, сірі дні, що проходять в постійній суспільній метушні, швидкі шаблонні діалоги з батьками.

Насправді Зима з Весною не ворогують, це колись хтось вигадав, і всі в то повірили. Насправді Зима любить Весну.

Розум затуманений палким азартом, прагнучи отримати в тіло хлопця якнайбільше адреналіну, те, чим живе демон. Кров, хаос, і жорстокість — риси, що мешкають у Чхве Бомґю.

                      ☆・☆・☆・

Роками Павло чув легенду про руту, казали, мов оберігає її нечисть, ту золоту квітку. Кістьми полягти чи ризукнути наблизитися до квітки лиш питання часу. Але душа козача не знала, що його чекає.

Ой та не ходи, дівонько, в ліс. Там русалки, там болотяники, там лісовики й нявки. Й дракон – Король тутешній. Не ходи ж.

Мавки та ліс, кохання та смерть, ніжність та біль. Історія про двох мавок, які колись були людьми. Давно загублених у лісі, але, на щастя, одна з одною.

Це вуманс про те як дві дорослі реалізовані тьоті засновують село, в якому живуть одні жінки 💅

Читати в телеграмі:

https://t.me/sapfoselo

Розповідь про сироту, який не може похизуватися гарною зовнішністю через жорстокий світ довкола, але раптово став учнем справжнього чаклуна-відлюдника. Едін намагається не втрачати бойового настрою, незважаючи на неприємності. Він старанно вчиться магії та живе в невеличкому селищі, а як саме?

Стів обурений, що перше побачення з Едді проходить у лісі. Щоправда, обурений він жартівливо, бо ж, хіба можна гніватися на Едді? Тільки-от ліс, в який вони потрапляють, незвичайний…

Обіч сухої сосни лежав чоловік у темних одежах. Розсипалося, мов білою памороззю, на камінні, голках й шишках волосся. Чоловік ще дихав.

Владислав, тільки глянувши йому в обличчя, одразу впізнав істоту з легенд.

– Зимовий Князю, чуєш мене?