Ґевін Рід

— Кріс…
— Що таке?
— Ти ж брав свідчення у настоятеля храму, так?
— Так, хоча з вигляду він більше схожий на бандита в сутані. Прогарчав, щоб я забирався й зачинив двері переді мною. А чого питаєш?

Ті, хто не можуть померти по-справжньому досить легковажно ставляться до смерті і часто її недооцінюють. Але ті, хто можуть померти тільки один раз дуже її бояться. Ґевін Рід надто часто бачить смерть і боїться її. Та більше всього він, чомусь, боїться не за себе.

Піднявшись з колін, він витяг з піхов меча, очікуючи, що це якийсь римлянин. Та опустив його, лишень незнайомець ступив на світло. З лісу вийшов старець. Зверху савана, в який той був закутаний з ніг до голови, була накинута вовча шкура.

Коли почали вбивати детективів з їхнього відділка, Ґевін не переживав занадто сильно. Ґевін боявся їх більше не побачити, не зізнавався в цьому, звісно, це не в йог

Інколи те, що ми бачимо, зовсім не те, що я насправді. Але, звісно, не завжди. 

— Ти маєш скоритись мені, якщо і далі хочеш бути цілим і функціональним. В тебе просто немає іншого вибору.
— Нізащо, — відповідає він ледве утримуючись на колінах, аби не впасти обличчям вниз.
— Повторюю чисто для тебе, погань: в тебе немає вибору.