Піднявшись з колін, він витяг з піхов меча, очікуючи, що це якийсь римлянин. Та опустив його, лишень незнайомець ступив на світло. З лісу вийшов старець. Зверху савана, в який той був закутаний з ніг до голови, була накинута вовча шкура. Очі він мав пронизливі, яскраво зелені, ніби в їх глибині палав дикий чаклунський вогонь.
«Ват» одразу здогадався Ґевін, варто було їх поглядам зустрітись.
Відгуки