Фанфік, у котрому персонаж намагається примиритися із самим собою.
"Соле, що ти наробила? Я, мабуть… Я, мабуть, закохалася у тебе!" Джіван вигукнула. Вона поспіхом глянула на нерухомі губи в кількох дюймах від неї й гірко заплакала.
Або ж
Прірва, шириною в “люба” та глибиною в “найкраща подруга”, зазнає світла.
капібариці, бо вона це все терпіла і читала хд
Пʼять разів коли Назар натикався на Царка і Красулю, і один раз коли попався сам.
// у кожного святого є минуле, у всякого грішника – майбутнє.
присвячую всім фанатам такого ж самого скла як і я.
Реґулусу було всього лише сімнадцять, коли він пішов з життя скоротивши собі віку.
Чому він думає про Бога щоразу, як дивиться на Ніла? Тод бореться з почуттям релігійної провини та намагається прийняти свою орієнтацію.
у ніла руки в крові.
воля варта того, аби її вибивали кров’ю, – та чого варта воля, яка вибиває кров з інших?
Моллі Гупер ненавидить вісімдесяті. І трупи потойбічних створінь. А більше всього — розтинати трупи потойбічних створінь у вісімседяті. Шерлока Голмса… що ж, конкретно зараз вона ненавидить і його теж.
Малому рудому кошеня
Чуя ніколи не був віруючим.
Пройшло три роки з моменту покращення його стану, повернення до звичайного життя і навчання, і коли він вже закінчував бакалаврат, раптом йому знову почали снитися ці сни.
Пройшло вже багато часу з тієї битви не на життя, а на смерть. Вже тоді ми зрозуміли, що маємо це зробити: я з Сульфусом пройдемо шлях Метоморфоз, чого б це нам не коштувало. Заради нашого кохання. Заради нас.
