Кінк на покору

[ Кіра мовчить – в цій тиші відчувається щось лихе, демонічне. «Відьма. Відьма. Відьма.», - аби ти згинула! – то були останні думки-прокльони; Альбіні урвався терпець. Далі – лишень дії. ]

Реґулусу не дуже подобається його життя з моменту, як брат покинув його в будинку на площі Ґримо. І лише коли чаша його терпіння вичерпується, а відчай сягає межі, він вирішує все таки скористатися старою пропозицією свого дядька. Маєток Альфарда Блека одразу здається йому райським місцем.

Йонджун обожнював дотики Субіна. Коли той ніжно лоскотав тонку шкіру, залишав на ній вологі сліди від губ і обпікав гарячим диханням. Йонджун любив дивитися як Субін кусав губи, посміхався хитро і злегка відкривав рота, гаряче рухаючись і наповнюючи кімнату пристрастю.

Чому Чонгук відчуває себе залежним, коли Кім Техьон проходить поряд?

Unholy 2.0 Primavera

Порочніше. Жорсткіше. Чуттєвіше

От тільки квіти не тримають зла, квіти не вміють мстити. А от наложники вміють. Вміють і мстять. Мстять слугам, один одному, господарям і просто тим, хто по необережності на квіточку наступив. Адже мають те, чим обділені інші домочадці - прихильність господаря.

Створено по мотивам ФЕМГРУДЕНЬ на просторі Твіттер. За моїм АВ(альтернативним всесвітом) по ДжоДжо.

Каґеяма помітив червону помаду на фоні білого коміра сорочки у відбиванні дзеркала. В думках було лише: «Я облажався».

Коли для тебе простіше вбити драконицю, ніж звабити свого радника, потрібно шукати тих, хто погодиться допомогти.

Колись, вже дуже давно, я почула про одну цікаву літературну теорію, що стосувалась «Майстра та Маргарити».