Немає схованих позначок
чт, 03/23/2023 - 21:49
ср, 12/06/2023 - 18:57
1542 хвилини, 16 секунд
1
1
1
1
Навіґація

Переродження. Другий шанс. Нове життя. Руді Ешворд колись мріяв потрапити у світ Данмачі, познайомитись з головними персонажами, взяти участь в пригодах. І от він в Ораріо, серед ельфів, людей, хоббітів, дворфів, звіролюдей та богів. Однак Руді не відчув щастя, чи спокій, а найбільшим його бажанням стало повернутися назад на Ерантал. 

Глава 1

Перше що я відчув це пульсуючий головний біль. Свідомість повільно виринала із краю небуття. Думки поволі, неохоче ворушились. Важкі повіки відкрились, картинка поступово набувала чіткості. 

Глава 3

 

            Після повернення додому я розставив свої обновки і вирушив до ванни. Міцний надійний замок уже стояв на дверях. Повернувши фіксатор до упору я нарешті зміг спокійно, без супутніх ексцесів і травм прийняти душ.

Глава 6

Я лежав на вологій від дощу землі і дивився в похмуре небо. Боліло все починаючи від рук і закінчуючи кінчиками пальців на ногах. Дихання було як у загнаного коня.

— Пацан якщо так і далі піде ти точно отримаєш уміння Берсерк.

Глава 8

Проводивши поглядом спини членів сім’ї Локі я підійшов до Вейн. Дівчина ретельно обшукала хлопця викладаючи все з карманів на світло. Декілька пустих пробірок, три колби з рожевою рідиною капшук з валісу, але ні одного зілля зцілення.

Глава 9

Я хапав ротом повітря наче загнаний кінь. Ребра боліли нестерпно, але права рука просто палала від болю. Так валяючись на землі я повільно чекав коли біль стихне.

— Схоже я трішки перестаралася, — ніяково пробурмотіла амазонка.

— Ш-шу-ка.

Глава 14

 

— Пацан, що ти збіса робиш?

— Тренуюсь.

Я почув як амазонка обійшла мене по колу, щось незрозуміле пробурчала собі під ніс. Ельза зупинилась переді мною загороджуючи світло і скептично підмітила:

— А що за дурнувата поза?

Глава 15

 

Очікування новин з Денатуса особисто для мене було вельми неприємним. Все ж таки міцність ланцюга визначається його найслабшою ланкою. А оскільки в мене перший рівень…

— Руді, припини ходити туди сюди, ти вже навіть мене починаєш бісити.

Глава 16

 

Критий віз повільно рухався вперед по бруківці серед лісу. Кожен раз, коли дерев’яне колесо наїжджало на виступаючий камінець чи вибоїну віз суттєво трясло. Враховуючи що сидів я на дошках без будь-якої підкладки це було вельми неприємним способом подорожувати.

    Вподобайка
    2
    Ставлення автора до критики

    Відгуки