Тюрма під домом Немезиди була повністю під землею, що зробило неможливим проникнення променів сонця, єдиними джерелами світла були магічні кристали. Проте на таке велике приміщення ліхтарів була замалою, тому в камерах і закутках стояли великі тіні.
Вейн безшумно ступала по кам’яній підлозі. Її обладунок під час руху не видав жодного лишній звук. Дівчина поставила дерев’яну коробку на стіл у дальній частині приміщення і підсунула стілець, на який елегантно присіла Немезида.
— Думаю, ви знаєте, що не має сенсу брехати, а якщо будете мовчати Вейн прийдеться застосувати силу. Не варто хвилюватися, ми підготували достатньо зілля лікування щоби покалічити і вилікувати вас усіх декілька раз.
Від м’якої усмішки богині, навіть, я відчув як по спині пройшовся холодок. Вейн же підігруючи розглядала свої латні рукавиці. Хтось шумно проковтнув. Рейчел яка мала записувати кожне слово в’язнів зберегла спокій.
— Я чув, що сім’я Немезиди йде на все, щоб розкрити злочини, але не думав, що ви, справді, вибиватимете зізнання.
— Тільки якщо прийдеться. Ну що запрошую на допит головного серед вас.
— Піду я, — знову промовив Біллі і вийшов на світло.
Вейн без всякого страху відчинила клітку, дала змогу в’язню пройти в загальний коридор. Зі скрипом двері зачинилися і кішка закула чоловіка в кайдани та розмістила його напроти столу богині. Сама встала неподалік, схрестивши, руки під грудьми.
— Представся, розкажи, з якої ти сім’ї, і повідай свою історію. Попереджаю я не люблю марно витрачати свій час збрешеш і твої зуби опиняться на підлозі.
— Зрозумів, — чоловік глянув на підлогу, на якій залишилися сліди крові. — Мене звуть Біллі Смог я і всі мої друзі із сім’ї Сома. Якщо коротко, то нам потрібні були гроші тому ми пішли до Сліпа…
— Скажи його повне ім’я і хто він, — перебила чоловіка Немезида, переплівши, пальці в замок.
— Я не знаю його повне ім’я всі називають його Сліпом, тому що без своїх окулярів він сліпий наче кріт. Сліп кредитор, дає гроші під великі проценти, інколи наймає таких же як ми, щоб вибити гроші чи просто налякали когось. Цього разу було те саме, — чоловік стенув плечима, але скривився від болю. Судячи з його рухів Рейчел усе ж зламала йому ребра. — Нам потрібно було налякати жінку просто пригрозити, що якщо вона не поверне гроші, то Сліп продасть її в бордель на сході.
— Що було далі?
— Сліп розповів нам як виглядає, ціль і де її шукати. Ми прийшли до її дому і коли вона вийшла почали слідкувати, поки вона не спустилася в лабіринт. Ну ми вирішили налякати її коли вона закінчить полювання.
— Чому саме там?
Біллі не міг дивитися на богиню він опустив голову вниз проковтнув. Його друзі в клітках, мовчали, навіть не намагалися перервати розмову чи вставити слово.
— Ми хотіли відібрати в них трофеї як бонус за нашу роботу. І не більше, ми не планували нікого вбивати, клянусь.
— Не відволікайся, розповідай далі.
— Коли парочка підіймалася ми вийшли поговорити, але той хлопець вирішив у героя зіграти й напав на нас. Дерек і Річі, ну той лисий бугай і дилда вступили з ним у бій. Я мій син і Саймон вирішили знешкодити ціль, щоб вона не заважала, — чоловік подався вперед, але рука Вейн його повернула на місце. — Все відбувалося занадто швидко, я почув хруст, а коли повернувся, то побачив сокиру в голові. Після того ми схопили жінку й щоб вона не виривалася і не кричала напоїли її зіллям.
— Що ви планували з нею зробити ня? — Вейн не витримала втрутилась у допит і зараз стискала плече чоловіка так що той мало не завив. Тільки погляд богині змусив дівчину відпустити невдаху.
— Відповідай Біллі Смог.
— Віддати, віддати Сліпу. Сказати йому що жінка хотіла втекти з Ораріо й тоді він би відправив її подалі.
— Іншими словами, ви не тільки скоїли вбивство, але й намагалися продати жінку в сексуальне рабство, — богиня говорила тихо, навіть спокійно, але її голос лякала Білла навіть більше, чим зла Вейн. Він відійшов на кілька кроків назад.
Рейчел продовжила записувати все сказане, не впустивши ні слова. Тільки сині очі холодно поблискували в напівтемряві тюрми. Немезида також глянула на ельфійку, після чого поставила питання:
— Що ви збиралися зробити з Рейчел?
Я із цікавістю зустрів це питання, а ось Вейн, справді здивувалася, навіть її хвостик на мить замер. Лице Біллі стало білим, наче крейда, його губи затряслись.
— Допустимо що Руді і Вейн не прийшли, Рейчел залишила зброю, скажи якими, б були ваші наступні дії?
— Н… Незнаю…
— Вейн.
Дівчина-кішка зреагувала моментально. Закований у метал кулак врізався в щелепу чоловіка. Бризнула кров на землю впали зуби, а згодом із глухим звуком тіло Білла. Кішка однією рукою знову поставила його на ноги й ще раз вдарила вже по іншій щоці. Знову бризнула кров впили зуби.
Для мене тортури були, неприйнятні, навіть над злочинцями. І це не змінилося, навіть після всього того, що мені довелося побачити на війні. Я заплющив очі, щоб не бачити, як Вейн, перетворює у відбивну чоловіка.
— Батьку! Ви… Ви не маєте права!
— Маємо ня, — посміхнулася Вейн, глянувши через плече на пацана. — Тому, що невинний не мовчить ня.
— Я… я скажу ска… жу. Ми б її вбили, може, відлупцювали, може, полапали, а то й більше я не впевнений.
— Можу я поставлю запитання? — звернувся я до богині й отримавши від неї кивок продовжив: — Скажи ти відчуваєш вину за скоєне?
— Так.
— Брехня.
Вейн уже розмахнулась для нового удару, але мій окрик її зупинив.
— Стій! Це очікувано, адже в нього є виправдання для своєї совісті: це не я вбив, а також у мене не було іншого вибору. Я маю рацію?
Він стенув плечима, що могла значити будь, що. Притулившись до каменю я приготувався слухати далі. Наступним пішов здоровань із сокирою він і розповів свою частину події. І на диво це, справді, був невдалий збіг обставин.
Чоловік імені, якого ми так і не дізналися тіснив Дерека тому той з усіх сил відбивався. Річі скористався обставинами, атакував зненацька й поранив противника в ногу. Незнайомець похитнувся і впав на коліно, здоров’як не очікував, такого не зміг зупинити атаку й роздробив череп бідоласі. Дерек відповів, що він відчуває вину, а ось Річі ні.
Немезида підтвердила, що вони двоє не намагалися навмисно вбити полеглого просто так вийшло. Почувши цю частину розмови я пішов нагору, адже більше не міг бачити й чути, як Вейн катує беззахисних людей.
Махнувши Ельзі я пошкандибав додому. Спати було зарано тому я взяв першу ліпшу книгу з полички й почав читати, але зосередитися не виходило думки часто поверталися до побитих в’язнів.
— О Руді ти ще не спиш чудово, я якраз хотіла поставити тобі кілька питань, — Немезида сіла на своє улюблене крісло й закинувши одну ногу на іншу. — Як тобі наші методи?
— Занадто жорстокі і криваві. Подібним займалися покидьки на окупованих територіях створювали цілі катівні, фільтраційні табори й мучили людей. Я вважаю такі методи неприпустимими і огидними, але тут це виправдано.
В Ораріо живе приблизно сто тисяч розумних і кожен день відбуваються злочини. Особливо, якщо взяти до уваги різницю в силах між звичайними людьми й авантюристами. І, як вишенька на торті, куча різних фракцій, відсутність структури, яка мала б абсолютне право на використання насильства, то отримуємо гримучу суміш, яка може зірватися в будь-який момент.
Не думаю, що в місті багато богів, які мають достатньо бажання і репутації, щоб зайнятися судом і розслідуваннями. Тому методи Немезиди необхідні.
— Хіба недавно ти не казав що бажаєш смерті десяткам тисячам. Виходить це була пуста бравада? — Рейчел сіла напроти й також закинула ногу на ногу. Щоправда, у неї вийшло не так елегантно і спокусливо, як у богині, але панчохи притягували мій погляд.
— Тц, просто між бажанням і реалізацією є ціла прірва. До речі, а в тебе не занадто хороший настрій?
— О Руді, ти щось не так зрозумів, — ельфійка трішки нахилилася вперед. — Для мене кожне життя цінне, як невинної людини, так і злочинця. Тому що, кожен може повернутися на правильний шлях. А те, що відбулось у підвалі, усього лише, наслідки їхнього вибору.
— Як скажеш, і все ж що буде далі?
Богиня почала розповідати про суд, який по ідеї має відбутися найближчим часом. Усі матеріали справи в нас на руках залишилося тільки дочекатися, коли потерпіла зможе дати свідчення і висунути офіційну скаргу.
Так, питання за питанням, я вияснив, що наша сім’я не дослідницького типу, як мені здавалося спочатку, а правового. Це не означає, що ми не ходимо в підземелля просто основна наша роль це підтримання порядку в місті. Тепер мені стало зрозуміло, де весь час пропадала Немезида, вона банально працювала суддею. Вейн і Ельза час від часу займаються розслідуванням і збором інформації.
— Наша сім’я взяла на себе досить відповідальну роль. Тепер, зрозуміло, звідки основний дохід.
— Ти помиляєшся, — м’яко виправила мене богиня. — Я хочу що б право на справедливість було безплатним, тому ми не беремо гроші за свої послуги. Хоча приймаємо пожертви.
— Ох йой не думав, що все настільки погано. На голому ентузіазмі довго не протягнеш. Витрачений час на пошуки свідків доказів підготовка документів, усе це забирає дуже багато ресурсів й потребує відповідної винагороди. Жити все ж за щось потрібно.
— Якщо щось не подобається можеш піти геть. Тебе тут ніхто не тримає.
— Чотирнадцять мільйонів тримають.
— Не хвилюйся Руді анонімних пожертв вистачає на зарплату і премії, тому тобі не потрібно переживати, що марно витрачаєш свій час, — Немезида мені підморгнула й піднялася розминаючи шию. — Що ж у мене ще є деякі документи, які необхідно підготувати.
Попрощавшись я відразу пішов до себе й ліг. Втома зробила свою справу тому відразу наступила пітьма. Перед очима з’явилася дорога на якій майже не було машин. Допоміжна індикація яка розділяла смуги і освітлювала маршрут відсутня, доми навколо були темними та здавались неживими.
Мій найкращий друг і напарник який сидів поруч копирсався в своєму скайлінку. Чорні круги під очима свідчили що цей хлопець не висипався вже давно, як власне і я. Ми заїхали на підземну стоянку лікарні і поки мій друг керував розподілом гуманітарки мені довелось піднятися до Головного лікаря, щоб відзвітувати, а також запитати що ще необхідно.
Піднявшись на необхідний поверх, я почув дитячу пісню. В коридорі персонал і люди снували хто куди всі кудись поспішали десь далеко були чутні звуки вибухів. Люди втягували голову в плечі зі страхом озирнулися, але більшість уже звикла. Я, нарешті, дійшов до палати, біля якої були люди, однак вирази їх облич…
Співала дитина років дев’яти чи десяти. Вона весело похитувала головою і дарувала присутнім щиру усмішку, наче сонечко. Тільки ось замість ніг у неї були обрубки, які медсестра зараз перев’язувала, правої руки в дівчинки також не було.
Ця дитина мала зараз ходити в школу учитися гратися і заводити друзів. Але ці покидьки, ці виродки забрали в неї дитинство забрали в неї руку й ноги.
Я прийшов до тями, ком у горлі ще стояв, сльози продовжували текти, але тепер був вогонь у грудях, який розгорався. Ненависть, наче кислота, розповзлась по жилах і заповнила кожну частинку мого тіла. Я мушу рухатись, мушу повернутися назад, щоб таких дітей більше не було.
Я одягнувся взяв клеймор і попрямував до тренувальної площі. Надворі була цілковита темрява яку час від часу розганяла блискавка. Холодний дощ за декілька секунд намочив весь мій одяг, але він ні на краплю не притушив те полум’я в грудях.
Клеймор зі сичанням покинув піхви. Змах, крок уперед, трішки змінити хват і ще раз ударити. Меч зі свистом розрізав повітря, але це було повільно занадто повільно і слабко занадто слабко. Я відпрацьовував один удар за одним представляючи Раднійця, якого рублю на частини. Бризкає гаряча кров тіло розривається на шматки крики болю ще раз ще й ЩЕ!
Але раптом мій транс перервали. Сильна рука схопила мене за комір і ривком кинула назад. Нетривалий політ закінчився сильним ударом у кам’яну стіну під стріхою. Дихання перехопило. Ельза ступаючи по болоті, яке я витоптав, виглядала роздратованою.
— Знаєш пацан я хотіла побачити, де твоя межа, після якої ти скажеш: усе більше не можу. Я ігнорувала той факт, що ти по ночах тренуєшся, що руки травмуєш і просто чекала, коли ти відступиш, — вона нагнулася до мене й почала розв’язувати червоні від крові і води бинти. Коли вона побачила, що верхній шар епідермісу повністю стертий видні м’язові волокна, навіть, сухожилля вона заскрипіла зубами.
— Трясця. Якого біса?
— Відвали.
— Е ні так не піде пацан, — вона не дала змоги мені вирвати руку. Стиснувши моє зап’ястя сильніше дівчина однією рукою дістала зілля лікування і вилила на руку. — Від сьогодні я забороняю тобі тренуватися по ночах, побачу відмудохаю і більше тренувати не буду ти мене зрозумів?
— Ти думаєш, я хочу тут бути? Під цим холодним дощем? Звісно ж ні! Трясця, я також людина хочу спати, але бляха не можу! Тому що мене прокляли! Розумієш, прокляли!, — гнів який зазвичай вивітрюється на тренуваннях зараз знайшов вихід у словах. — Ти, хоч представляєш як це, спати по чотири години? І кожен раз, бачити ці кляті жахи?
— Пацан… — Ельза винувато опустила очі. — Але чому ти нам нічого не сказав?
— А навіщо? Що б ти мене пожаліла? Нахрен?
— Почекай, спочатку займемось твоїми ранами.
Ельза м’яко поставила свою долоню мені на плече і змусила сісти назад. Після чого вона розв’язала бинти на другій руці і вилила ще одне зілля лікування. У світлі магічного ліхтаря я побачив, що зілля було досить темним, а запах м’яти сильним це означає, що Ельза використала Зілля лікування високого рівня. Якщо не помиляюся одна пробірка вартує приблизно двадцять тисяч валісу.
— Домовмось так, я буду вставати трішки раніше й допомагати тобі скинути пар, — амазонка спробувала пожартувати, але зараз було не місце і не час.
— Ага, я буду тут о шостій, — зважати на те, що я відключаюсь відразу, як падаю на ліжко, а встаю рівно через чотири години бути пунктуальним не складно.
— Чудово тоді, коли я буду зайнята тобі допоможе Рейчел.
— А, до чого, тут вона?
— Так одна ельфійка зараз нас нахабно підслуховує, отам, — Ельза кивнула в сторону проходу. — До речі, пацан, минулого разу, коли ти говорив про свої вподобання її довгі вушка все прекрасно чули.
— Що за маячню ти про мене мелеш, збоченка.
На світло ліхтаря вийшла Рейчел. На відміну від амазонки, яка була одягнена, як зазвичай, ельфійка була в піжамі. Шовкові шортики красиво підкреслювали довгі білосніжні ніжки дівчини. Я проковтнув повний рот слини й підняв очі трішки вгору. Легенька майка була мішкувата тому не демонструвала тонку талію красуні чи груди, але тендітні руки дівчини також були дуже спокусливі.
Раптом стало холодно, по спині пробігся табун мурах. Зі скрипом я підняв голову й зустрівся із синіми очима дівчини. На її лиці висіла беземоційна маска, проте мене гарантовано чекає жорстока відплата.
— Що ж, якщо така справа, я допоможу.
— Ага.
Очевидно, що після всього що вона почула, Рейчел і не могла відповісти інакше. Однак, приємного в цьому було мало. Я не хочу, щоб мені допомагали через жалість.
Не знаю, може вона щось побачила на моєму обличчі, може думки прочитала, а може все набагато простіше і вона банально розсердилась через те що я нагло роздягав її очима. В будь-якому разі наступні слова трішки покращили мій настрій.
— Руді, я не збираюсь відноситись до тебе по особливому, тому не розраховуй що уникнеш хатніх справ.
— Рейчел, яка ж ти… Безсердечна.
— Ні, все правильно, я не хочу особливого відношення. Ельза, прошу стався до мене як і раніше.
— Та що з вами обома не так? — простогнала дівчина і кинула не мене погляд. Вона дивилась не більше ніж хвилину, а потім здалась. — Гаразд як скажеш.
Я тільки й міг, що облегшено усміхнутися. Рейчел, попрощалася солодко позіхнула і відправилась до себе. Ельза поплескала мене по плечу і відправила у ванну. Коли я закінчив, то попрямував на кухню, але проходячи повз вітальні, побачив дівчат і чоловіка у формі гільдії, поверх якої, був довгий плащ.
— Якого біса ня! Я сказала вам не спускати з неї очей, а ти ня!
— Прошу пробачення, але мої підопічні допустили помилку, — схиливши голову проговорив чоловік.
— Що трапилось? — тихо запитав я в Ельзи.
По словах амазонки виходило, що потерпіла прокинулась і почала плакати. Молоді ще співробітники розгубилися і в цей момент прийшла незнайомка, яка сказала, що вони з однієї сім’ї. Жінка почала заспокоювати її, потім попросила води, і їжі. І ці два йолопи послухались, пішли виконувати наказ! Що сталося далі невідомо, але коли вони повернулися жінки вже не було, а потерпіла заспокоїлась і сказала, що не буде висувати обвинувачення.
— Це має якесь значення? Труп є, свідки в наявності, злочинці у в’язниці.
— Не все так просто, пацан. Ми маємо право втручатися в справи сімей тільки тоді, коли одна зі сторін звертаються до нас по допомогу. Якщо в потерпілих претензій не має тоді сім’ї можуть вирішити свої суперечки між собою.
— Стоп, а тоді, навіщо ми відразу узятися до допиту?
— Ой тут усе просто. Схопивши одну нитку, можна розплутати цілий клубок, — дівчина грайливо підморгнула. — В крайньому разі нам прийдеться залагоджувати справу грошима.
Я просто не міг підібрати слів, це ж явне перевищення повноважень. Ніхто, навіть союзники, можуть просто не прийняти такий підхід, не говорячи, вже про ворогів. Наша сім’я точно кістка в горлі для багатьох. Однак, якщо ми досі на плаву, а отже в нас є підтримка, як простих людей, так і організацій.
— Ліоріо дякую, що попередив.
— Завжди до ваших послуг пані Немезидо, — м’яко проговорив чоловік і елегантно поклавши руку на серце схилив голову. — Мені вже час.
Він накинув каптур на голову запахнув плащ і швидко вийшов із кімнати. Чоловіка ніхто не проводжав всі дивилися на богиню. Через декілька хвилин вона, нарешті, заговорила.
— Вейн, відправляйся в місто і схопи Сліпа, поки той не втік. Рейчел ти охороняєш дім, якщо прийдуть члени сім’ї Сома віддай їм в’язнів, — Немезида перевела свій погляд на мене й амазонку. — Ельза ти підеш зі мною до сім’ї Януса, а ти Руді…
— Не думаю, що стану корисним у цій ситуації.
— Добре тоді залишайся вдома, — промовила богиня і піднялась.
***
Ранкове сонце повільно підіймалося із-за горизонту. Торговці авантюристи і звичайні жителі вже заповнили центральні вулиці своїм гомоном.
— Хіба є сенс йти до сім’ї Януса? Їхній бог…
— Необхідно, хоча, б спробувати, — перебила богиня повернувши на другорядну вулицю, де людей було набагато менше.
Із-за рогу ледь, тримаючись на ногах вийшов чоловік. Він похитувався і був готовий впасти в будь-який момент. Коли богиня зрівнялася з пияком той посковзнувся і мав впасти прямо на дівчину, але Ельза древком списа відкинула невдаху на стіну.
— Ой-ой гик, я мало не впав. Вибачте мені, будь ласка, о прекрасні німфи.
Амазонка й Немезида проігнорували пияка і продовжили йти. Деякий час вони мовчали, але до західного району було досить далеко тому богиня вирішила відволіктися розмовою.
— Ельза, як себе показує Руді?
— Пацан найбездарніший учень якого я коли не будь бачила. У нього абсолютно немає таланта. Перш ніж, він щось засвоїть його треба десять раз побити. Одні й ті ж самі помилки, чорт забирай. Ех тільки даремно подарувала свій клеймор, — Ельза, почесала голову, після чого, тихше продовжила. — Але він усе це компенсує своїм старанням. Коротше він божевільний! Ви знали, що пацан спить по чотири години? Так ось вночі він тренується сам, потім зі мною після обіду знову сам, і на додачу допомагає на кухні! Від такого розпорядку дня дворфи дохнуть.
— Все гірше ніж я думала.
— Може, ви двоє припините грати в секретність і просто розкажете, що трапилось у його світі?
— Це не мій секрет, але я подумаю над твоєю пропозицією, — богиня глянула на Ельзу і продовжила: — Будь ласка, проконтролюй цього дурня, а то він зажене себе до смерті.
— Постараюсь.
Через деякий час дівчата дісталися західної частини міста, яка межувала з нетрями. Будинок сім’ї Януса був досить маленьким призначений не більше ніж на десять персон на воротах навіть стражників не стояло. Після стуку двері трішки згодом відчинив хлопець на вигляд якому було не більше чотирнадцяти.
— Ми можемо зустрітися з Янусом? Він вдома?
— Ем так вдома, — хлопець розгубився і не знав як вчинити, пустити в дім незнайомців чи просто змусити чекати на вулиці.
Але хлопцю не прийшлося вирішувати в коридор виглянув високий чоловік з акуратною борідкою яку вже торкнулася сивина. Янус ледь помітно зітхнув і застібнув верхній ґудзик чорної сорочки.
— Впусти їх.
— А, так, проходьте.
Немезида разом з Ельзою ввійшли в дім і пройшли за господарем до вітальні. Бог присів на диван перед чайним столиком і помахом руки запросив Немезиду сісти напроти. Ельза встала по праву руку за спиною богині, хлопець побачив дії старшої авантюристки повторив.
— Ти хочеш поговорити щодо смерті Дрейка?
— Так, адже твоя підопічна відмовилася висувати будь-які скарги. Тому злочинці можуть піти безкарними.
— Ти ж прекрасно знаєш, що я не втручаюся в справи дітей.
— Можливо, ти зміниш свою думку коли дізнаєшся що Сома зварив наркотичне вино. Думаю саме через нього твоя послідовниця погодилась мовчати.
Вперше за розмову бог втратив доброзичливий вигляд. Його сірі очі стало крижаними губи витягнулись у тонку лінію. Але це було всього лише на мить.
— Сома цікавиться виключно вином, його не турбує, що відбувається в зовнішньому світі. Не сперечаюся, можливо він справді зварив це вино, але використали його послідовники.
Немезида зціпила зуби. Якщо потерпіла не буде висувати звинувачення, а Янус її підтримає, сім’я Сома має шанс вийти сухою із води. Звісно, Немезида не лишить усе напризволяще, але в цій справі головне діяти оперативно інакше злочинці можуть залягти на дно.
— Немезидо я розумію, ти хочеш допомогти, але подивися на свої дії як богиня,— Янус нахилився трішки вперед і по доброму, наче на дитину, глянув на співрозмовницю. — Твій суд допомагає сьогодні, завтра, і ти можеш продовжувати судити століттями. Але ти фізично не можеш допомогти всім і кожному, навпаки, твоє втручання гальмує розвиток дітей Гекаю. Замість того, щоб вони самі розв’язувати свої проблеми вони почнуть покладатися на твою силу. Навіщо розвиватися, якщо й так усе гаразд.
— Я погоджуюсь із цими словами, і надалі навчу дітей обходитися без моєї допомоги. Але зараз я буду робити все, що в моїх силах.
— Знаєш, надмірна опіка, може піти на шкоду дітям.
Немезида стиснула зуби. Її настрій і так був поганий так після цих слів вона ледь стримувала себе, щоб не скривитися.
— Ця розмова просто трата часу. Ми можемо побачитись із потерпілою?
— Жанна на другому поверсі у своїй кімнаті.
Немезида піднялася з дивану й не прощаючись вирушала за хлопчиком, який без слів повів гостей нагору. Після стуку у двері не пройшло й декількох секунд, як двері, трішки прочинилися.
— Чого вам?
— Я хочу з тобою поговорити, — м’яко промовила богиня.
— У мене немає часу, — різко промовила дівчина і спробувала зачинити двері, але Ельза схопила за ручку.
— Гей, наша сім’я тебе врятувала, невже ми не заслуговуємо на вдячність.
— Дякую, а тепер ідіть геть, у мене ще багато справ.
Двері зачинились із гучним стуком. Немезиді не залишилося нічого іншого як піти ні з чим. Попрощавшись із Янусом дівчата знову опинилися на вулиці.
— Ви помітили, що в кімнаті був розгардіяш? Судячи з усього вона вирішила знайти гроші, щоб купити ще вина.
— Нам потрібно позбутися цієї зарази якнайшвидше, інакше, таких як вона може стати більше.
***
Коли всі розійшлися по своїх завданнях у вітальні залишилися тільки я і Рейчел. Дівчина взяла з полички якусь книгу і стала читати. Оскільки мені також потрібно було скоротати якось час прийшлося пошукати щось і для себе.
— Слухай Рейчел, а де книга законів чи щось подібне.
— Права поличка, по центру.
Я послухав ельфійку і став по черзі витягувати товстенні фоліанти: один, другий, третій, але знайти необхідне не вдалось.
— Або я осліп, або цієї книги тут немає.
Рейчел важко зітхнула поклала свою книгу на диван і підійшла до полички. Відразу без жодних сумнівів вона дістала книжечку і вручила її мені.
— Ем і це все? — я помахав маленькою книжечкою, у якій від сили було не більше ніж, п’ятдесят сторінок. — Просто розумієш у нас інструкція до пилососа в п’ять раз більша.
— Пило… що?
— Це така кругла штука як тарілка, сама повзає по кімнаті і всмоктує пилюку. А коротше, елементарний прилад з яким справиться і дитина, на кнопку натиснув і все.
Рейчел якось скептично вигнула брови, навіть на килим глянула. Але потім похитала головою і роздратовано промовила:
— Це найновіше видання, іншого в нас не має.
Я стенув плечима й сів на диван та почав читати досить скупий текст. Але тутешні закони мене неприємно здивували. Вільних громадян має право судити тільки признані Гільдією сім’ї. Вчинив злочин, попався, твою вину довели посадили та ніяких проблем. А от з авантюристами все набагато складніше.
Якщо коротко, то в сімей занадто багато автономії, тому, цими папірцями можна підтертися. Припустимо авантюрист нашкодив вільному громадянину, то на сім’ю натиснуть і вона буде змушена покарати свого підлеглого. Але коли задіяні дві і більше сім’ї починається найвеселіше
Здебільшого все вирішується між сім’ями якщо діалог не дав результатів тоді проводять так звані “Військові ігри”. Як пояснила, Рейчел це змагання де переможець моє право вирішувати долю того, хто програв. Тобто розвага для народу.
Але Військові ігри це крайня міра, яка не завжди доречна. Все ж через одного-двох невдах боги не стануть розпалювати конфлікт. До того ж коли є прямі докази злочину, щоб зберегти свою репутацію і залучають сім’ї які слідкують за порядком. Як пояснила Рейчел частіше все ж відбувається суд, адже ніхто не хоче жити поруч з вбивцями чи іншою потолоччю.
— Рейчел, а хто такий Янус? І чого Ельза так скривилася, коли почула його ім’я?
— Авантюристка яку ми врятували із сім’ї Януса, — промовила ельфійка поклавши закладку і відставила книгу вбік. — Ми часто з ним стикаємось, але проблема в тому, що цей бог не втручається в справи людей. Адже він вважає, що жителям Гекая потрібно дати Фалну для виживання. А вже як використовують свою силу смертні повинні вирішувати самостійно.
— Що за маячня? Така сім’я стане манною небесною для всякої наволочі.
— Не зовсім, Янус не приймає в сім’ю злочинців і завжди перш ніж дати Фалну проводить опитування. Не знаю які конкретно він ставить питання, але це дієво. Однак, без нагляду, з часом, його підопічні звертають не на ту дорогу.
— Він що, дибіл? Безкарність, сила і зона, де відсутні будь-які закони, це готовий рецепт для злочину. Такі обставини будь-кого зможуть схилити не на ту сторону. Не бачити настільки очевидних речей…
Ельфійка прикрила очі, помасажувала скроні і глянула на мене так наче вперше побачила.
— Руді, ти зараз говориш про бога.
— І що?
В цей момент ми почули, як вхідні двері відчинилися і Ельза крикнула, що вони прийшли. Богиня пройшла в кімнату і впала на крісло. Від звичайної елегантності й шарму не залишилося і сліду зараз вона виглядала як проста, втомлена дівчина.
— Схоже у вас нічого не вийшло. Що буде далі?
— Усе будуть вирішуватися між сім’єю Януса й Соми, а оскільки, претензій у постраждалої немає… — Ельза цокнула язиком і скривилася. — А далі сім’я Сома карає вбивць, щоб зберегти свою репутацію. Готова закластися, що вину скинуть на когось одного, а решта причетних обійдуться суворим попередженням, може навіть, штрафом.
— У мене є пропозиція, — я глянув на Ельзу. — Ми дочекаємося офіційної заяви сім’ї Сома, і якщо результат буде незадовільним, нам варто використати тиск суспільства. Скористаємося газетами з клікбейтними заголовками типу: Вбивці на свободі, Сім’я Сома відпустила на волю вбивць і тому подібне. Такий хід подій зіпсує репутацію сім’ї та змусить їх відредагувати.
— А якщо вони не звернуть увагу на реакцію людей, і просто будуть мовчати?
Я глянув на ельфійку, яка хмурила брови й зітхнув. Звісно, зараз середньовіччя до того ж із домішками божественного тому, напевно, їм важко повною мірою оцінити вплив однієї пересічної людини на світ. Але, я із майбутнього, де на практиці бачив як маленька іскра, може запалити багаття змін.
— Тоді для них це буде гірше, чутки розповзуться і їхній репутації кінець. Вино Соми звісно, ціниться, але не варто вважати, що всі торговці будуть продовжувати співпрацю з вбивцями. Для деяких людей совість, власна репутація і страх за власне життя стоїть вище вигоди. В будь-якому разі це буде неабиякий удар по бізнесу сім’ї.
— Сім’я Соми може і сама замовити декілька статей і пустити чутки, — нахмурила брови Ельза.
— Ти маєш рацію, однак ми можемо скористатися скандалом, і почати вимагати публічного суду. Навіщо зайві розмови якщо це можна вирішити на одному засіданні. Паралельно ми можемо спробувати змінити Ораріо. Я пропоную просувати теми такі як: публічні суди, недосконалість законів, способи уникнення відповідальності та інше. Все заради того, щоб показати звичайним громадянам наскільки дірявий закон дірявий, і що потрібно зменшити автономії сімей, принаймні в правовому полі.
Звісно, на словах це звучить прекрасно, тільки ось це не мій світ. В Ораріо є боги, і саме в них зосереджена майже вся влада. Якщо всі авантюристи настільки ж поважають богів, як Рейчел, тоді ця подія буде марною.
— Це підніме неабиякі хвилювання в Ораріо. В такому випадку вже сам Біллі і його компанія може стати цілями розправи.
— Вдало підмічено Рейчел, але це краще, чим те, що вони залишаться безкарними, — я зітхнув масажуючи очі, які злипалися від втоми.
— Ми будемо діяти за планом Руді, — Немезида загадково усміхнулася і продовжила: — Що стосується зміни законів, про це поки ще рано говорити, для початку потрібно подивитися, як будуть розвиватися події.
Обговорення тривали ще деякий час і були перервані приходом представника сім’ї Сома. Пузатий чолов’яга разом з підопічними забрали в’язнів запевнивши що не мають до нас ніяких претензій і взагалі ми можемо не хвилюватись винуватий буде покараний. На цьому коротка зустріч і закінчилася.