Повернутись до головної сторінки фанфіку: ти краще за мене знаєш назву цієї збірки

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Жаріння — вогонь, що підіймається над предметом, який горить; полум’я.

            Кинути у полум’я подаровані тобою квітки – хай жаріння злітає і собою обпалює цятки зірок в чорному небі,

            не дивитись – і тепло не висушить сльози, бо вже всохли букети, хай хоч щось в цьому світі не сохне,

            на інші плювати, в інших ми разом, не знаю, та вірю.

            Кинути в полум’я подаровані книги – обпалені вірші читатиме місяць, і розгориться полум’я краще,

            не дивитись – я ж так не можу горіти, там танцюють вогняні стебла і співають полум’яні птахи,

            в жарінні Едемський сад, так, це схоже на рай.

            Хто сказав, що полум’я – це пекельно? Що він розумів в цьому житті, господи.

            Кинути в полум’я демонів – подаровані теж тобою, як квіти і книги, тільки не здатні мовчки стояти у вазах,

            на полицях, їх неможливо прочитати, носії латини не впорались і вмерли, мені лізти чи що,

            я ж не пам’ятаю і мови, якою тебе кохав.

            Кинути – скажуть, спинись, а не скажуть – то сам із собою, мені не складно і не ново, спинись,

            типу, ти ж не такий.

            Дослухаюсь – і згадаю, а що,

            вона спинялась, коли в полум’я кидала моє серце? Кусає холодне повітря – лишилось жаріння, жаріння – це я.  

    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики: Позитивне