ніч

Ніч – частина доби від заходу до сходу сонця.

            Ти ж знаєш, як зізнаються в коханні японці? І я не знаю, мені ніколи не зізнавався в коханні японець, ну що ж.

 

            Місяць ще ховає ліву щоку: може, за капюшоном, а може й за хустинкою, з землі так і не розгледіти, особливо як лишила окуляри вдома.

            Ти щоночі дивишся йому в обличчя, але ви так і не зустрілися поглядами, важко зрозуміти, чи то він від тебе ховається,

            чи навпаки – ти від нього.

            Ви і вдягаєтесь з ним однаково: ховаєш вуха та половину обличчя у капюшоні, та вони мерзнуть і мерзнуть, бо грудень нарешті

            придбав собі новий годинник, який не відстає та не поспішає.

            Місяць у вікно зазирає, дивиться, як виймаєш сережки з холодних мочок, як бережно вкладаєш їх у стару-стару шкатулку,

            ти не знаєш, та як лягаєш спати або ж йдеш у ванну – місяць обережно роздивляється твої прикраси.

            Його світло пасує твоїм прикрасам – і це не тільки що вигадано, ти сама вже так думаєш дуже давно.

            Одного разу навіть сказала в голос: сама собі чи, як теж буває, своєму котику, ти маєш пам’ятати ту ніч.

            Ніч, коли місяць став червоного кольору. Цьому точно є логічне пояснення, але я б на твоєму місці обрав нелогічне.

            Взагалі кидай логічні пояснення: краще почни палити.

            Здається, що після ночі наступає не ранок, а одразу – наступна ніч, місяць вже повний, бачиш,

            місяць сьогодні гарний. Він винирнув з цієї безкінечної темряви ночі, він ожив, він воскрес, аби знов потонути

            в темряві, в темряві.

            В темряві

            твого

            волосся.