тринадцять

Тринадцять – число

            Проклята жінка!

            Її довге волосся заплетене у тринадцять кіс, вони нагадують змій, так лежать на плечах, так торкаються спини й грудей – немов зараз вжалять.

            В її портсигарі завжди рівно тринадцять однакових папірос, хоча вона крутить їх виключно самостійно, користується машинкою,

            що придбала на заправці в Германії.

            Кожного місяця тринадцятого числа вона купує новий тютюн.

            На її тілі тринадцять шрамів, кожен з них наче лишив кіготь жорстокого тигра, який точно за життя пробував людське м’ясо.

            Один з них – на обличчі, якимось дивом лишилось цілим її пильне око. Їй не спадало на думку міряти шрами лінійкою,

            ні, не тому, що звучить це як повна дурня, а тому, що вона знає точно, кожен – рівно тринадцять сантиметрів завдовжки.

            В неї було тринадцять коханців й тринадцять коханок: ті стосунки, повні любові, пристрасті й поцілунків

            тривали тринадцять місяців.

            Після розриву вона плакала рівно тринадцять днів: не важливо, чи причиною була безсовісна зрада її чоловіка

            чи смерть її жінки. Сльози на тринадцятий день самі собою висихали, і вона флегматично прала

            тринадцять брудних носовичків.

           

            Проклята жінка!

            В неї не було дитинства, вона з’явилась одразу у віці тринадцяти років: це фантастично звучить, так не може бути,

            і це правда. Всі інші пам’ятають її дитинство, як вона зростала, ставала собою, та не вона.

            Вона знає тринадцять історій про своє дитинство.

            Після тринадцяти їй виповнилось двадцять шість, і так – далі і далі, життя у страшному проклятті,

            в якомусь дурному сні.

            Вона присвятила себе мандрівкам, до поки не стукне раптом їй тридцять дев’ять, вона йшла без нічого:

            необхідні тринадцять речей купувала на місці.

            Вагон номер тринадцять, тринадцяте місце, номер в готелі – тринадцять…

            Вона вже відвідала дванадцять різних країн, і не знала, зовсім не знала, та скоріш – не хотіла знати, що буде

            після того, як вона потрапить в тринадцяту.

            Проклята жінка!

            Не дай бог вам таку зустріти.