Повернутись до головної сторінки фанфіку: ти краще за мене знаєш назву цієї збірки

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Невідворотні зустрічі з містами, де не дихають квіти: ми ховались по чужих домівках, ночували у хостелах та знімали на ніч

квартири без меблів, навіть не промовляли в голос назви районів та вулиць, боялись кричати, боялись мовчати,

кидали пити, починали писати романи в новелах, романи-щоденники, поки сусіди спали – читали написане місцевим клопам,

затуляли одне одному вуха, включали воду, аби не почути текст; набирали ванни, залазили, мились – роняли мило, ковзали плиткою,

лишали відбитки мокрих рук, витирали очі рушником, забували про тіло, мокрі тремтіли на пильній підлозі, добивали недопалки,

міняли касети на спотіфай, бо без платних підписок зараз музику слухати тільки на плівці, мотати олівчиком, або – платити.

 

Невідворотні зустрічі з містами, де не дихають квіти: ми не сховались, як не старались, і на ранок зустрілися поглядом

з мертвими очами багатоповерхівки навпроти. Слово «невідворотність» має лише одне значення – ми більше за все ненавидимо

слова лише з одним значенням.

 

Ти приставила дзеркальце до букету хризантем, який ми привезли з собою – не лишився такий жаданий слід на блискучій поверхні:

квіти не дихали, ми навіть не встигли впіймати його, почути, закарбувати у пам’яті, ми обіймались із власним болем у спині,

міста, де не дихають квіти, настають невідворотно. Ми копаєм могили останнім букетам, кидаєм горстку землі, отримуємо в Дії сертифікат

на професію священника – відспівуємо, Jefferson Airplane завжди взимку здаються молитвами, Несплячі в Сіетлі – таїнство, дійство,

буханку червоного та пляшку білого, себто навпаки, ви зрозуміли, вертаємось у квартиру – останній подих квіту запам’ятали ці стіни,

він кружлятиме у повітрі ще днів так сорок, та нас вже не буде.

 

Невідворотні зустрічі з містами, де не дихають квіти: і дай боже нам зустрічати одне і те саме місто, а не різні.

Але йому немає навіть чим дати решту з купленої пляшки кагору,

він теж ховається по чужих домівках, ночує у хостелах, знімає квартири на ніч, бог, інакше кажучи, з нами,

аби ж ми знали, де ми,

аби ж.

    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики: Позитивне