поліно

Поліно — йольське поліно, тістечко.

            На Йоль стара хазяйка пече своє славетне тістечко-поліно: її тому рецепту навчила мати, а мати в свою чергу – бабуся,

            бабусю – її мати, а…

            Виходить довга-довга, безкінечна лінія людей, які навчали один одного, навчались один в одного, і берегли традицію

            аж до днів цього настільки фантастичного майбутнього.

            Багато, звісно, люди сперечались і сварились один з одним за різдвяні традиції, але вже років з сорок як відмовились

            від «старого стилю» зовсім.

            Стара хазяйка ще тоді була геть не старою – молодою, не вміла особливо пекти тістечко-поліно,

            і мало хвилювали її різдвяні дати, адже так чи так – вона святкує Йоль.

            Традиція, рецепт – в родині все йде від матері до доньки, що ж, навчання, практика, хазяйка вміє, і кожен рік в один й той самий день

            в її оселі смачно пахне випічкою.

            Столи і посуд в борошні, в холодні дні спекотно на маленькій кухні від розігрітої духовки, аж треба вікна відкривати:

            мороз заходить, хоче теж понюхати, як смачно пахне.

            Лежить пухнастий, білий-білий сніг, ще не чіпали двірники його – здається, все як в давні-давні часи, не інакше.

            Багатоповерхівки як ліс багатовікових дерев.

            Дітей в хазяйки не було: чому так вийшло – сказати важко, спитати можна, але чи треба відповідь у вигляді заплаканих очей?

            Із року в рік стара хазяйка тримається традиції, в цьому майбутньому вона так береже про предків – своїх й чужих – пам’ять.

            І сподівається, що не вона одна: стару хазяйку забирає страх, що зникне цей, здавалося б, що вічний, рецепт.

            Того на світі є людина, якій хазяйка цей рецепт передала, яку навчила випікати таке смачне поліно.

            Вона не каже – це чоловік чи жінка, одноліток чи може там молодше, старше, ні, вона мовчить

            і дивиться в вікно. Кудись за горизонт, за ліс багатоповерхівок, і видно по очах – так хоче вірити, що саме та людина зараз

            стоїть на кухні і готує тісто.

            В квартирі у старої пахне випічкою. В квартирі у старої окрім неї немає більше нікого.