Глава 24

Ранок почався, як завжди, ще до сходу сонця. Огидний сніданок у забігайлівці, після якого я побіг у свою майстерню на п’ятому поверсі. Хоч і вирішив відкласти магічні тренування, це не означало закинути. Оскільки часу не так багато, доведеться вичерпати весь запас магії за допомогою великих об’єктів. У пам’яті швидко знайшовся потрібний екземпляр – великий дворучний меч.

— Trace On.

Слова, сповнені силою, викликали мурашки по шкірі. Магія слухняно розпочала рух. З синіми спалахами над витягнутими руками сформувався меч. Але, як тільки я відчув вагу зброї, він зі звуком розбитого скла зламався на дві частини. Мда, розламатися під власною вагою… Поки що можу тільки мріяти про великий шикарний диван.

На створення копії пішла половина резерву. Все ж таки нераціонально оперувати великими обсягами магії — звичайно, пізнавально, але неефективно. Наступна копія залишила мене без краплі магії у тілі. Відчуття не найприємніші: руки тремтіли, ноги підгиналися, голова боліла. Відчувалася слабкість, хоча фізично все має бути гаразд. Вперше довів себе до такого стану. Ну нічого, магічне виснаження – корисний досвід. Спокійно отямитися не дали монстри, що тільки що народилися. Ну що ж, настав час провести легку розминку.

Незважаючи на перевагу в кількості та магічне виснаження, кобольди не змогли зачепити навіть мою тінь, бо я був надто швидкий. Мої мечі перетворилися на розмиті сполохи світла, а монстри падали один за одним. Бій зайняв лише кілька секунд, довше збирав магічні камені. Наповнивши черговий мішечок трофеями, закинув у сумку. Що ж, настав час приділити увагу учениці.

На мій подив, Арія на мене чекала, хоча до призначеної години було ще повно часу. Ось тепер і вір стереотипам про те, що дівчата завжди спізнюються. Похитавши головою, я піднявся сходами і звернувся до неї:

— Привіт, Аріє, довго чекала? — у тьмяному освітленні підземелля дівчина була дуже гарна, але зараз, у світлі дня, її привабливість підскакувала ще на ранг.

— Привіт, щойно прийшла.

— Як самопочуття?

Дівчина спохмурніла і почала скаржитися:

— Мабуть, учора я перестаралася. Болить все тіло, а особливо ноги.

— Ми не маємо часу на м’яке нарощування навантажень, нам потрібні результати в найкоротші терміни, тому я підняв темп. Але нічого страшного, — запевнив дівчину, не забуваючи зрідка кидати на неї погляд. Все ж таки вона не проти, а я отримую візуальне задоволення. Хоч якесь відшкодування втраченого часу.

До тренувань я підійшов з усією відповідальністю і вчора половину ночі вивчав корисну літературу з фізіології, психології та довідників бойових мистецтв. Першокласним тренером мене це не зробило, але значно підвищило кваліфікацію.

Я підступно посміхнувся.

— Знаю спосіб, як зменшити твої страждання… — дівчина з надією подалася вперед. — Треба зробити масаж, — мої руки м’яли та гладили повітря, демонструючи «масаж».

— Обійдуся, — Арія відмахнулася від моєї великодушної пропозиції і насупилась. Схоже, її більше розчарувало те, що я не маю чудодійного засобу у вирішенні її проблем, ніж моя поведінка.

— Ех-х, шкода, — замріяно глянув на об’єкт насолоди.

— Дивитись можна, чіпати — ні, — дівчина грізно на мене подивилась, але в її виконанні вийшло досить миленько.

— Так-так, знаю. Але масаж справді допомагає, також було б чудово після тренування відлежати у гарячій ванні, — лекторським тоном повчав ученицю.

— Ти це не міг сказати вчора?

— Міг, але не сказав спеціально: ти маєш вміти битися в будь-яких умовах і в будь-якому стані. У підземеллі ніхто не стане тебе жаліти тому, що ти втомилася чи поранилася. Тому сьогодні у нас буде подвійне тренування — загартування духу та тіла. А зараз я тобі покажу пару вправ, які приведуть тебе до тонусу.

— Тобі легко говорити, — пробурчала дівчина і надула щічки. Миленька.

Відірвавши від неї погляд, я повільно став показувати комплекс вправ, прискіпливо пояснюючи кожен рух і кількість повторень. Закінчив лише після того, як переконався, що Арія все запам’ятала та змогла повторити.

— Молодець. А тепер покажи все, що ти вивчила вчора. Спочатку повільно, а потім швидше та швидше. За умови, що ваш погляд буде спрямований на можливого ворога. Зрозуміло?

— Так, у бою випустити монстра з поля зору стане фатальною помилкою.

Я похвально кивнув, все ж таки мої вчорашні лекції не пройшли даремно.

— Якщо зрозуміла, то приступай, але не забувай, що «Мотиватор» завжди напоготові.

Арія рішуче кивнула і приступила. У повільному темпі помилок був, але зі збільшенням швидкості їх ставало дедалі більше. Загалом вона впоралася. Час перейти до наступного кроку.

— Ти молодець, непогано виходить, — треба не лише вказувати на помилки, а й хвалити учнів для посилення впевненості та підняття морального духу. Психологічний стан — дуже важлива складова як бою, і тренування. І, як учитель, я маю стежити за станом учня. Принаймні так було написано у довіднику. — Тепер ми можемо перейти на другий урок: цього разу нам знадобиться меч.

Після цих слів очі дівчини засяяли, в них так і можна було прочитати: «Нарешті». Це викликало усмішку, згадав себе на її місці.

Одним плавним рухом вийнявши з піхв меч, став у стійку. Арія без нагадування стала поруч і повторила мої рухи. Після деяких корективів я продемонстрував найпростіші рухи: горизонтальний, вертикальний, діагональний та випад. Також показав, як правильно закінчити один рух і почати інший, як захищатись і як парирувати. Звичайно, це було з використанням попереднього уроку, і тут знадобилася правильна робота ніг.

Всі рухи показував повільно та прискіпливо розповідав, де і в яких ситуаціях краще використовувати, а в яких не варто. Переконавшись, що дівчина запам’ятала все, наказав повторювати до автоматизму.

Помилок було багато, але я був терплячим і кілька разів пояснював, де та що вона зробила не так. Арія — дівчина розумна і рідко робила одні й самі помилки. Особливо якщо поруч «Мотиватор».

— Слухай, а як вийшло, що тебе ніхто не взяв у сім’ю? — запитав я, яке мене ще вчора турбувало. Та тільки за її зовнішність можна було взяти до себе ролі талісмана.

Дівчина, важко дихаючи, присіла навпроти мене, спиною притулившись до зубця стіни, роздратовано зирканула на мене. Так, розумію, зараз їй хотілося більше відпочити, ніж вгамовувати мій інтерес.

— Я неправильно висловилася, — вона сяк-так поправила розтріпане волосся, давши собі тим самим трохи часу на роздуми. — Розумієш, я чесно зізнавалася, що зброю вперше тримаю в руках. Після цих слів погляди людей змінювалися. Крім зовнішності, вони більше нічого не бачили. Дівчата одразу ж розверталися та йшли зі словами: «Нам не потрібний зайвий баласт». Хлопці ж поводилися по-різному: одні відверто говорили, що «я можу поручитися за тебе, але тобі треба дещо зробити», — гарне обличчя Арії скривилося від огиди. — Інші намагалися вдавати з себе джентльменів і ні на що не натякали, але хтивий погляд я ні з яким іншим не сплутаю. Робити в таких сім’ях мені нема чого.

— Виходить, це не тобі відмовили, а ти?

— Не зовсім. Мені як авантюристу відмовили всі, але як дівчині жоден чоловік мені не відмовив, — Арія невесело посміхнулася.

Почувався огидно, і чим я відрізнявся від тих придурків? Я навіть гірший, адже скористався її відчайдушним становищем. Не сміючи більше дивитись на неї, опустив голову.

— Гей, не роби таке обличчя, — дівчина штовхнула мою витягнуту ногу. — Я вже казала, що не проти. Мені подобається. Все ж таки на мене ще ніколи не дивилися з таким щирим захопленням і преклонінням.

— Якщо так, то гаразд, — я підвівся на ноги, обтрусивши пилюку, вийшовши на середину стіни. — Давай продовжимо.

Сьогодні її дупа постраждала набагато більше, але я передбачив такий результат, тому бив не сильно, а так ніжно і люблячи. Але слабкі удари компенсувалися кількістю. Цікаво, а вона взагалі сьогодні зможе сісти?

Непомітно небо забарвилося червоним; авантюристи закінчували робочий день. Вони заполонили головні вулиці Ораріо. Так, швидко пройшов час, і всьому виною одна прекрасна особа.

— На цьому, мабуть, закінчимо, — я звернувся до дівчини, що важко дихала на землі. Ах, ця картина розривала мені серце. З ранку вона була чиста, гарна, а зараз вся в пилюці, волосся скуйовджене. Жах, коротше.

— Нарешті, думала, що помру, бісів збоченець.

— Ех, ось так ти дякуєш своєму благодійникові? — я вдавано засмутився.

— Та ти геть знахабнів! Сидів собі спокійно, похабно витріщався, і я ще повинна бути вдячна? — палала праведним гнівом Арія. Було б грізно, якби вона не валялася знесиленим кулем на землі.

— Не бурчи. Гаразд, мені час, побачимося, — я квапливо почав відступати. Чого-чого, але в суперечку вступати в мене часу немає.

— Гей, повернися, ми ще не договорили!

Мирно прогулюючись містом у бік підземелля, я прислухався до шуму людей і вигуків торговців. Резерв знову повний, час до вечері є, а значить, можна провести ще одне тренування вже для себе.

— «Еш, чому ти з нею возишся? Невже вона тобі сподобалася, і ти вирішив таким чином закохати її в себе?»

— «Було б приємно дізнатися, що така красуня відчуває почуття до такого, як я», — замріяно посміхнувся, наступної миті посерйознів. — «Але в мене вже є кохана, не хочу ускладнювати життя ні собі, ні їй. А вожусь тому, що не бачу іншого виходу».

— «Ти міг би запросити її в сім’ю Гестії, скинути її навчання на Белла — і все, ти знову вільний».

— «Міг, але її поява змінить все — канон полетить до біса. Лілі, може, й не приєднається до паті Белла, бо там уже буде Арія. А навіть якщо і приєднається, то учениця її швидко виведе на чисту воду», — зітхнувши, почав спускатися підземелля з активним Бьякуганом.

— «Так, тут ти маєш рацію, у разі таких фатальних змін передбачити майбутнє неможливо. І що з того? Все зміниться та буде по-новому, хіба це погано? Та й не слід забувати, що сімей в Ораріо багато».

Поки ми розмовляли, я встиг дійти до майстерні, якщо так можна назвати непомітний тунель. Не став одразу приступати до тренування, вирішив спершу договорити з Кірою.

— «Ну, може й непогано, але я відчуватиму провину, якщо деякі речі зміняться. Наприклад, Лілі, вона заслуговує на щастя, і я не маю права позбавляти її радостей життя. Та й надалі битва з Чорним Голіафом. Якщо паті буде з чотирьох, Белл може не донести всіх і загинути. Щодо інших сімей, я маю зв’язки тільки з Міахом. А як ти знаєш, стосунки у нас не дуже».

Ну, не зійшлися ми поглядами. Він пропонував мені еліксир безкоштовно, але я відмовився його приймати. Тому ми не те щоб посварилися, просто доводили свою думку на підвищених тонах. Причому ми розуміли один одного, і наскільки можна я теж міг дати щось безоплатно, ситуація з Арією тому доказ. Але сам ніколи не приймав таких подарунків, адже в такому разі мені доведеться повертати добро, причому з відсотками. Не можу собі цього дозволити: цей світ я рано чи пізно покину, не треба пов’язувати себе боргами і обов’язками.

Кіра зневажливо махнув рукою.

— «Це все виправдання, за бажання можна все влаштувати. Зізнайся, ти просто не хочеш ускладнювати собі життя».

— «Так, ти маєш рацію», — не заперечував очевидного.

Непомітно пролетів тиждень, весь цей час я був зайнятий тренуваннями Арії, тільки вранці та ввечері викроював час для магії. Дівчина робила фантастичні успіхи у фехтуванні. Якщо раніше вона навіть не знала, з якого боку підійти до меча, то зараз цілком упевнено могла перемогти середньостатистичного авантюриста першого рівня… швидше за все, не певен. За весь цей час ми не проводили тренувальних боїв, а зосередилися на виробленні правильних рефлексів.

У мене успіхи не такі визначні. Магія розвинулася лише на п’ять рівнів, міцність зростала — і на цьому все. Нарешті зняв бинти, шкіра обличчя та шиї повернулася до первозданного вигляду, а от око не так потішило, йому ще довго відновлюватись. Загалом мені сподобався тиждень, адже я був у товаристві найкрасивішої дівчини Ораріо. Не набридло навіть щодня споглядати чудові ніжки в панчохах і ідеальну попку в облягаючи шортиках. На ці речі можна дивитися нескінченно.

Сьогодні на тренування я прийшов із боккеном, її успіхів достатньо для наступного етапу. Підійшовши до стіни, побачив, як красуня самозабутньо фехтувала. Не став заважати і тихо піднявся сходами, починаючи спостерігати за битвою з тінню. Плавні змахи моментально переходили в різкі випади, які змінювалися глухою обороною. Мабуть, у мене формувався новий фетиш. Щойно дівчина зробила помилку, зупинив бій.

— Аріє, зупинись, — вона слухняно виконала наказ, шумно дихаючи. — Ти непогано впоралася. Щиро кажучи, не розраховував, що ти так швидко засвоїш усі уроки. Але це нічого не означає доти, доки ти не зможеш використовувати їх у реальному бою. Поки відпочивай, а потім буде спаринг, сподіваюся, ти покажеш усе, на що здатна.

— Я вже давно мрію помститися за мою дупу. Готуйся, пощади не буде! — витираючи піт, багатообіцяюче посміхнулася дівчина. — А де моя палиця?

— Не шукай, я купив лише один боккен. Ти боротимешся своїм мечем, щоб звикнути до ваги зброї, — вибір боккена був не випадковим. По-перше, я давно хотів навчитися махати катаною, а по-друге, конструкція меча не дозволить мені на всю користуватися вміннями.

— Але, Еш, я просто порубаю палку і тебе впридачу, — стурбовано промовила дівчина.

— За палицю не хвилюйся, вона не поламається, навіть якщо ти вдариш з усієї сили, — я ж зміцнив боккен магією. Дерево містило цілих десять тисяч МР. Мабуть, я випадково натрапив на скарб.

— Ну гаразд, як скажеш.

Дівчина стала в стійку і направила в мій бік меч. Робила вона це поки що невпевнено. Ну що ж, настав час подати їй урок. Напав першим, не даючи шансу на опір. Різке скорочення дистанції і Арія отримала боккеном в бік. Броня знизила силу удару, але це було відчутно та боляче.

— Не хвилюйся, я сильний, тому як би ти не старалася мене ти навіть не задінеш. Тому нападай всерйоз, із наміром убити.

Не чекаючи готовності дівчини, зблизився, відмахнувся від слабкого блоку і завдав удару по попці. Це стало останньою краплею, і більше вона не стримувалась, нападала з бажанням порізати на клаптики. Такий розклад був мені тільки на руку, адже навчання у реальному бою йшло швидше.

Під час спарингу встигав ухилятися, вказувати на помилки, спрямовував та давав поради, як діяти в цій ситуації.

Вивчити прийом дуже просто, а ось використовувати його в бою — це зовсім інша справа. Адже досить важко застосувати знання в екстремальних умовах та у потрібний момент. Тут потрібно дуже багато практики та таланту.

Арія не відразу, але змогла в швидкоплинній ситуації, що постійно змінюється, використовувати те, чому її навчили. Вона вміла слухати, бачити та робити висновки, правильні висновки. До кінця дня вона була вся у синцях. Не було жодного живого місця. Але вона посміхалася. Усміхалася, бо сама відчуавла свій прогрес.

— Ти як? — схилився над красунею, що зараз валялася на землі і важко дихала.

— Нормально. Це було жорстоко.

— Ну я бив тільки тоді, коли ти занадто сильно відкривалася, а незахищених зон було набагато більше, — пожав плечима і сів поруч.

— Так-так, знаю. Але так нечесно, ти для мене надто швидкий, — почала скаржитися дівчина.

— Ага, а монстру будеш жалітися, що він надто високий чи надто сильний? — Арія надула щічки. Мило, так і хочеться затискати. — Якщо звикнеш битися з сильним противником, слабший не стане проблемою, а сильний не буде непереборною перешкодою, — зітхнув і глянув на неї.

Зараз вона була вся в пилюці, волосся сплуталося, а панчохи подекуди порвалися. Ах, ця картина розривала мені серце, адже намагався не бити по ніжках. Я вчинив злочин проти людства, але це все було на благо, одяг можна замінити, а бездоганні ніжки – ні. Арія нарешті перевела подих і сіла, простеживши за моїм поглядом, побачила ушкодження.

— Гм-м, панчохи не дуже підходять для тренувань, завтра прийду без них, — промовила вона швидше для себе.

— Ні! Не смій, це злочин.

Арія розгублено переводила погляд з елемента одягу на моє збуджене обличчя. Щоб зробити очевидні висновки, вона пійшла лише мить, вона хитро посміхнулася.

— Так тобі подобається, коли я в панчохах? — мені тільки й лишалося, що швидко кивати головою. — Ех, що робити? — дражнила мене ця паршивка.

— Відшкодую!

Арія зітхнула і несхвально подивилася мені прямо в очі.

— Тобою так легко маніпулювати. Я не заходитиму надто далеко, але не всі такі чесні, як я. Тебе використовують, а потім викинуть як непотріб.

Я посміхнувся щиро і по-доброму.

— Можливо, у мене є слабкість до протилежної статі, але повір, я не виконуватиму чужих наказів, як слухняний песик. А якщо щось дрібне і незначне, то радий допомогти принаймні поки це не переходить виставлені мною межі етичних та моральних принципів. Якщо пояснити на твоєму прикладі, я із задоволенням профінансую витрати на нові панчохи, шортики, а також мінімальні витрати на життя, доки ти вчишся у мене. Але не більше, тобі не вдасться жити за мій рахунок, — серйозно обґрунтував свою позицію.

— Навіть якщо ти вважаєш мої ніжки витвором мистецтва? — використовувала мої слова проти мене ж. Цим вона, напевно, хотіла збентежити. Але нічого не вийшло.

— І я не відмовляюсь від своїх слів. Але яка різниця, якщо ці ніжки ніколи не будуть належати мені, — спокійно відповівши, я відкинувся на зубець стіни і став спостерігати за небом, що поступово міняє фарби.

— Еш, ти дурень, — відвернулася дівчина.

— Те, що я дозволяю себе використовувати, ще не означає, що я дурень.

Арія не відповіла, а почала спостерігати за заходом сонця. Зазвичай десь у цей час ми закінчували наші тренування та розходилися, але сьогодні я сильно побив її. Не впевнений що вона дійде до додому самостійно. Сиділи ми так мовчки, доки сонце повністю не зникло за обрієм. Це стало тригером, і вона піднялася на ноги і невпевнено почала спускатися зі стіни сходами. Все-таки перестарався. Зітхнувши, скочив на ноги і в два стрімкі кроки наздогнав Арію.

— Я тебе проведу, — безапеляційно заявив, став поруч і простяг руку. Але вона не прийняла моєї допомоги, а вперто рушила сама. Примушувати дівчину не став, просто йшов поряд.

За всю дорогу ми не обмовилися й словом. Арія була втомлена, мене ж тиша не бентежила. Проводив її до входу в готель.

— Дякую, що проводив, але, правда, не варто.

— Твій стан — моя вина, я не міг тебе відпустити, не переконавшись у твоїй безпеці, — трохи винувато почухав голову.

— Так-так, спокійний сон для тебе дуже важливий, — закотила свої чарівні очі дівчина.

— Маєш рацію, немає нічого кращого, ніж чисте сумління і спокійний сон, — повчальним тоном промовив.

— Якщо ти не проти, я піду, бо з ніг валюсь, — Арія вже почала розвертатися, але мій окрик її зупинив.

— Тільки скажи номер твоєї кімнати, я за кілька хвилин повернуся з ліками.

— Не варто, вважатимемо це додатковим тренуванням.

Похитав головою.

— Не піде, завтра ти не зможеш показати все, що здатна, — а ще я не хотів, щоб на її ідеальному тілі залишилися синці.

— Ти ж не відчепишся, — ствердно промовила вона. Зітхнувши, Арія все ж сказала таку особисту інформацію: — Мій номер на третьому поверсі, найдальший зліва. — Сказавши все, що потрібно, дівчина помахала ручкою і вирушила до себе.

Провівши попку захопленим поглядом, вирушив у найближчу лавку аптекаря. Купивши ліки, повернувся в готель і піднявся на потрібний поверх. Постукавши у двері, я почав чекати на відповідь. Ох, невже це та хвилююча сцена, де дівчина в одному рушнику зустрічає головного героя? Серце забилося швидше, а на обличчя наповзла посмішка.

Але реальність була не такою райдужною. За цей час дівчина не встигла помитися, тому мене вона зустріла у своєму звичайному вигляді. Трохи розчаровано віддав мазі та розповів, як користуватися. Арія подякувала, і на цьому ми розлучилися.

Що ж, сьогодні вечірнє магічне тренування відкладається.

Наступного дня ми постійно спарингувалися. Після кожного бою дівчина показувала себе з кращого боку: вона вчилася навіть під час бою, переймала навіть ті прийоми, які їй не показував. Її темпи росту просто вражали! Ніколи не повірив би, що зовсім недавно вона взагалі в руках меч не тримала. Довелося визнати очевидне: вона надзвичайно талановита.

Це змусило мене замислитись: невже я власними силами подарую комусь такого талановитого авантюриста? Арія в майбутньому абсолютно точно досягне висот, впевнений, вона як мінімум не поступиться Айз Валленштайн. Але це не є основною причиною. За короткий час ми встигли стати друзями. Вона приємна, весела, грайлива, але, коли треба, серйозна та відповідальна. З нею приємно спілкуватися; таке враження, начебто ми знайомі кілька років. І найголовніше, ми оба захоплюємось фехтуванням. Коли вона бере в руки клинок, її янтарні очі сяють, наче коштовності. У такі моменти вона ще прекрасніша, ніж зазвичай.

Коротше, я хотів і надалі підтримувати такі стосунки. Звісно, інша родина не стане перепоною для справжньої дружби, але все одно. Однак я не мав права стримувати її чи використати. Нехай сама вирішує, що робити.

— Аріє, — звернувся до аморфного тіла, що розпласталось на холодному камені після важкого спарингу.

— Еш, відчепися, я хочу відпочити. Дозволяю дивитися на моє тіло, тільки не діставай чергової лекції, — відповіла, навіть не глянувши в мій бік.

— Ну взагалі, ти й не забороняла…

— Будеш чіплятися до слів, завтра прийду без панчіх, — дівчина спокусливо помахала ніжкою.

Ух, вона справді сильно втомилася, раз перейшла до важкої артилерії. Це радує, отже, розуміє, що ніхто в підземеллі не шкодуватиме її.

— Як завгодно.

Моя відповідь її вразила. Арія підскочила на ноги, ніби щойно сталася катастрофа. Дівчина зухвало проігнорувала особистий простір і доторкнулася до мого чола.

— Температури немає. Еш, ти себе нормально почуваєш? — подивилася так, наче сонце стало на заході.

— Аріє, я серйозно. Потрібно поговорити, — дівчина перестала зображати з себе казна-що, серйозніше, вона склала руки під грудьми. — Зараз ти фехтуєш непогано.

— Ага. Тільки ти б’єш мене, не докладаючи особливих зусиль, а я так жодного разу й не торкнулася тебе, — пробурчала вона, потираючи місце, в яке я страждало найчастіше. Ну, що сказати, дупа підходила для покарання найкраще.

— Це так, але з боку видно: зараз ти в майстерності десь на рівні досвідчених авантюристів першого рівня. Так, є помилки, і тобі ще є куди ростати. Але одне можу сказати точно: ти неймовірно талановита. Якщо продовжиш у такому темпі, то титул Принцеси меча точно перейде до тебе, — дивлячись їй у вічі, серйозно закінчив.

— До чого ти ведеш? Не повірю, що ти просто так вирішив мене похвалити, — наморщила свій прекрасний лобік красуня.

— Так, ти маєш рацію, не просто так. Якщо ти покажеш свою майстерність публіці, сім’ї у чергу вистрояться, аби взяти тебе під своє крило. Сильні сім’ї нададуть найкращих вчителів, найкращі умови, початковий заробіток — все, що може знадобитися новачкові.

— Але це ще не все…

— Не все. Я хотів тобі запропонувати вступити до сім’ї Гестії. У маленьку сім’ю дослідницького типу. У ній, крім мене, є ще один хлопець — Капітан сім’ї, Белл Кранел. Ми нічого не можемо тобі запропонувати, окрім дружньої та домашньої атмосфери.

Вона насупилась.

— Така дружня, що відпустили тебе одного в підземелля? — скептично поцікавилася Арія.

Я відвів погляд.

— У майбутньому я покину Ораріо і там зможу покластися лише на себе. Тому вирішив боротися самостійно, щоб навчитися покладатися лише на власні сили, — це не було брехнею, але й правдою не назвеш.

— Отже, ти пропонуєш вступити до маленької сім’ї, яка не може мені нічого запропонувати, крім ефемерних почуттів, при цьому ми не зможемо ходити разом у підземеллі? — Арія кинула на мене погляд.

Я тільки ствердно кивнув головою.

— Скажи, цей Белл Кранел хоч сильніший, ніж ти?

Мені не хотілося брехати, тож відповів загальновідомою інформацією:

— Я лише слабкий авантюрист з п’ятого поверху.

— Ти можеш назвати хоч одну причину, щоб я приєдналася до твоєї родини?

— Ну, я зможу тренувати тебе раз на тиждень.

Фиркнувши, Арія відійшла до протилежної стіни і почала готуватися до наступного спарингу.

— Еш, ти надто великої думки про себе. У великих сім’ях є професійні вчителі. Ти їм не рівня.

Спірне питання. Може, я й самоучка, але ж у мене навички чогось та варті. Побачивши, що дівчина вже готова до бою, я теж став у стойку з дерев’яним мечем. Дівчина кинулася на мене з високо піднятим над головою мечем.

До мене залишався тільки крок, і Арія промовила:

— Але я вступлю до твоєї родини, Еш!

Я посміхнувся. Все ж таки пам’ятає, що бій — це не лише змагання м’язів, а й тактика. На жаль, такі дрібниці не могли мене вивести з рівноваги.

Перенаправив її клинок убік.

Дівчина, втративши рівновагу, зробила крок уперед.

Розворот на місці — і боккен завдав удару по апетитній попці. Щоб не грала глязно.

— Отже, чому ти хочеш вступити до сім’ї, яка за всіма параметрами є непривабливою?

Потираючи дупу, вона з образою дивилася на мене, але все ж таки відповіла:

— Ну, по-перше, я хочу повернути борг життя. Ти мене врятував, без твого піклування я б загинула. По-друге, ти мій учитель, не хочу щось міняти, ти мене влаштовуєш. Хоч і збоченець і весь вільний час витріщаєшся, ти не поганий. І по-третє, я хочу змусити тих, хто мене недооцінив, пошкодувати. Як уявлю їх пики в момент мого тріумфу … — задерла носик вгору, дівчина і зловісно розсміявшись.

У цей момент заговорив Кіра:

— «Знаєш, вона мені когось нагадує», — потираючи підборіддя, заявив друг, з прищуром дивлячись на мене.

— «Бути цього не може…» — махнув рукою, відганяючи небажані думки.

— «Може, може. Дивись, вона розумна, але все одно ухвалює рішення, керуючись емоціями. Далі вона, як і ти, хоче повернути борг. Нічого не нагадує? »

— «Добре, щось спільне між нами є, і що з цього?»

— «З вас вийшла б непогана пара».

— «Неможливо. В мене вже є дівчина мрії».

—  «Як знаєш…»

Нашу телепатичну лайку зупинила Арія:

— Ти чого застиг? Вражений моєю добротою? Не варто.

—Так-так, вражений. Тоді через п’ять днів я влаштую зустріч із Богинею сім’ї.

Завтра почнеться канон – Белл зустріне Лілі. Для мінімізації змін потрібно, щоб Арія увійшла до сім’ї після арки з Лілірукою.