Глава 13

Ранок – безперечно прекрасна частина дня. Приємна прохолода бадьорила, а спів птахів піднімав настрій. Але всю ідилію зіпсували люди, галас, гам та поспіх.

— Свіжа випічка, щойно з печі!

—  Гаряча кофе. Почніть ранок з чашки кави! — бадьоро зазивала відвідувачів кавайна офіціантка. Ось тільки її голосок тонув у гуді перехожих.

У такій атмосфері я почуваюся незручно. Раптом мої роздуми перервала тиха розмова двох незнайомців.

— Гей, дивись, виглядає хворим.

— Ага, краще обійдемо, раптом це заразно.

Мда, і так думає більшість, адже мене оминали практично всі.

—  «Еш, вигляд у тебе зараз не дуже, зомбі і то виглядає краще».

Я невесело посміхнувся. Добре порівняння. Від втоми тіло справді розвалюється, а мозок ще функціонує. Як зомбі.

Не забув заскочити на ринок; новини у мене хоч і великі, але сніданок ніхто не скасовував. Поки дійшов до церкви, минуло чимало часу, але це навіть на краще. Друзі встигли прокинутися і навіть привести себе до ладу.

— Доброго ранку, Гестія- сама, Белл- кун. Бачу, я якраз вчасно, сідайте за стіл, я приніс сніданок, — стомлено посміхнувся, розставляючи на стіл їжу.

—  Еш, ти виглядаєш погано, щось трапилося? —  занепокоївся Белл.

— Ти завжди можеш поділитися своїми проблемами з нами, не соромся, — лагідно промовила Богиня.

Серце наповнилося приємним теплом. Ось тільки зворушливий момент був зіпсований криком вмираючого бізона мого живота. Трохи почервонівши, я запропонував спершу поїсти.

Сніданок пройшов у напруженій тиші. Друзі намагалися дізнатися, що зі мною, але відповідати з набитим ротом було незручно. Та й не та це розмова, щоб відповідати походя. Поснідавши, вирішив спершу закінчити з Беллом. Покопавшись у сумці, дістаю мішок і ставлю на стіл перед другом.

— Там магічні камені монстрів, яких ти вчора вбив, — хлопець почервонів, адже він не стримувався: були сльози, крики, безсила злість і навіть лайка, що стало несподіванкою. Варто зауважити, що образ персонажа з аніме і реальна людина не дуже відрізняються, я б сказав, різниця полягає в темних штрихах, властивих будь-якій людині. Напевно, він згадав свою вчорашню поведінку, і тому так зніяковів.

— Дякую, і вибач, я вчинив безрозсудно, — було видно, що хлопцеві соромно і він кається. До обличчя підступив рум’янець, і Белл сором’язливо опустив голову.

— І справді, дякую, що наглядав за Беллом, — щиро подякувала Богиня.

— Дрібниці, будь-хто на моєму місці вчинив би так само, — слухати їх заперечення не став, відмахнувся. Зібрався з думками, брякнув: — З завтрашнього дня в підземеллі я спускатимуся один.

Мої слова пролунали як грім серед ясного неба. Співрозмовники підскочили з дивана і почали засипати мене питаннями. Чому? Навіщо? Запитань було так багато, що не мав часу навіть слово вставити. Благо через деякий час шквал емоцій вщух.

—  Це через мене? —  приглушеним голосом промовив Белл.

— Ти тут ні до чого, — впевнено заперечив.

—  Тоді чому? У нас тільки почало все налагоджуватися. І що тепер, ти йдеш? Що буде із нашою командою? —  почав закипати хлопець.

—  Мені це потрібно.

— То поясни, навіщо! — щосили Кранел стукнув по столу.

— Белл, заспокойся, — спокійний тон Богині вгамував хлопця. Дівчина підійшла до мене і поклала свою теплу долоню на мій стиснутий кулак. — Еш, ти не з тих людей, які прий ають спонтанні рішення. Впевнена, у тебе є якісь вагомі причини. Будь ласка, розкажи, — підбадьорливо посміхнулася Гестія.

Під натиском її почуттів я пом’якшав.

— Учора вночі я знайшов мрію та мету. Щоб досягти бажаного, мені рано чи пізно доведеться покинути Ораріо та відвідати одне місце. Це місце далеко, дуже далеко, і дістатися туди зможу тільки я. Там небезпечно, тому покластися можна буде тільки на себе. Саме тому мені потрібно якнайшвидше навчитися обходитися лише власними силами.

На кілька хвилин опустилася тиша – друзі шоковано перетравлювали мої слова. Було видно, що вони не хочуть кудись мене відпускати, але й позбавляти мрії теж. Переконати мене вони навіть не намагалися; щось у моєму вигляді змусило зрозуміти, що це марно. Тривалу тишу порушила Гестія.

— Я так розумію, ти не скажеш нам, що це за місце? — сумно поцікавилась дівчина.

—  Ні.

— Може, поділишся своєю мрією? —  Белл зробив останню спробу дізнатися хоч щось. Я не бачив у цьому нічого такого, тому з упевненою посмішкою промовив:

— Я хочу, щоб одна дівчина здобула щастя, і зроблю заради цього все, що завгодно, — так, саме таке формулювання, саме так буде правильно. Всього за одну ніч я закохався в неї по вуха, а кохання для мене — це насамперед її щастя, навіть якщо воно буде не зі мною.

Зрозумівши, що у своїх прагненнях я непохитний, дівчина з подихом і великим небажанням вимовила:

— Добре, що ти можеш піти один. Але будь обережним. Я не пробачу тебе, якщо ти загинеш!

—  Дякую, Гестія-само. Для мене це дуже важливо, — я глибоко вклонився.

Більше мене ніхто не став розпитувати, адже вони знали, що іноді я міг бути страшенно впертим. Якщо більше тем для розмови немає, то попросив оновити свій статус.

Ім’я: Еш Шики;

Титул: Мрійник

Ефект: шанс, що ваше потаємне бажання справдиться, збільшується на 5%

Рівень: 1;

Характеристики:

• Сила: 9 —  I

• Витривалість: 4 —  I

• Спритність: 1 —  I

• Швидкість: 6 —  I

Додаткові параметри:

• Контроль: 0

• Резервуар ядра: 0/10

Окуляри дій (ОБ): 219

Навики:

[Працьовитість (пасив)]

[Ідеальна пам’ять (пасив/актив)]

[Розумніше в 2 рази (пасив)]

[Готування (пасив) Ур. 6 Досвід: 44,27%]

[Геній клинка (пасив)]

[Володіння полуторним мечем (пасив) Ур. 17 Досвід: 66,71%]

[Такий як усі (пасив)]

[Стійкий розум (пасив)]

[Фарм (пасив)]

[Магічне ядро (пасив) Грейд 1]

Функції:

1) Збереження енергії

Наразі максимальна кількість 10 одиниць.

Увага! Ядро автоматично конвертує одиниці мани в одиниці характеристик. Співвідношення 1:1.

Ядро буде заповнювати тільки у випадку, коли не потрібна конвертація.

2) Інтеграція магічного ланцюга

Накопичену енергію можна використовувати, щоб виростити магічний ланцюг.

Характеристики магічного ланцюга:

Резервуар: 1 МР

Швидкість відновлення: 0,1 МР за 60 хв.

Контроль 0,1.

Магічний ланцюг розвивається.

3) Еволюція

Накопичену енергію можна використати, щоб збільшити грейд ядра. Після еволюції ядро і магічні ланцюги стають вдвічі кращими.

[Магічний ланцюг поглинання (актив)]

Перенаправляє енергію магічного каменю в ядро.

Перше, що кинулося у вічі, — новий рядок титулу, але, коли я вчитався у його властивості, у мене ледве очі на чоло не вилізли. Може здатися, що п’ять відсотків мізерні, але насправді це багато і дорого, дуже дорого.

Як і будь-яка людина, знайома з іграми і тим більше з манхвою «Гравець», я теж хотів додати додаткову відсоткову шкоду до навиків. Але вартість була настільки велика, що я швидко надав їм значення «Вона того не варта». Щоб пояснити ціну, Кіра поставив мені лише одне питання: як, вдаривши з усієї сили, завдати додаткових втрат? Відповідь у мене була тільки одна і то, яка нічого не пояснювала — «Магія». Але ні, все працює за певними правилами. Є правила, які простіше порушувати, є ті, що складніші. Відсоткова шкода входить до останньої категорії, і тому так дорого. Так ось, ці п’ять відсотків спотворюють закони долі, приблизна вартість близько сотень мільярдів.

Зрозумівши, наскільки цінний подарунок я отримав, ще довго дякував Кіру, адже це для мене багато що означає. Взявши під контроль емоції, що розбушувались, звернув увагу і на другу частину статусу.

Ох, як же я довго збирав бали на цю красу. Магічне ядро — нарешті відкрилася змога стати магом, та й просто розвиватися. Адже досвід із монстрів перебуває у підвішеному стані — щоб закріпити, потрібна конвертація.

Цей навик коштувала так дорого, передусім через маленьку приписку «Магічний ланцюг розвивається». Тобто я можу збільшувати резервуар, швидкість відновлення та контроль. Причому це відбуватиметься пасивно при використанні магії.

До речі, термін «Магічний ланцюг» обраний невипадково, це окрема система. Чисто гіпотетично я міг би користуватися магією, лише одним ланцюгом. Саме такий варіант пропонував Кіра із самого початку, але я жадібний і хотів саме ядро. У перспективі згодом усе окупиться. Та й звучить круто!

Також вартість підскочила через можливість еволюції ядра та ланцюгів, які воно зможе вирощувати. Тренування, звичайно, покращать ланцюг, але це довго і не нескінченно.

Навик має і мінуси, які я ввів спеціально для зменшення ціни. Геометрична прогресія —  для переходу на наступний грейд потрібно вдвічі більше за МР. Тобто десять, двадцять, сорок, вісімдесят, сто шістдесят… Ще одним важливим мінусом є те, що інтегровані магічні ланцюги не можуть поповнювати резерв ядра. Хоча магічні ланцюги пов’язані в одну систему з ядром у центрі, взаємодіяти можуть лише ланцюги між собою. Тобто один магічний ланцюг зможе передавати ману інший, використовуючи ядро як перевалочний пункт, але енергія ядра буде незмінною.

Магічний ланцюг поглинання спочатку планувався з такою самою назвою, тільки з іншим описом. Вона мала тільки одну функцію — поглинати магічну енергію з навколишнього середовища і спрямовувати її в ядро. Швидкість поглинання початковому рівні 1 МР на годину, що досить мало.

Але зараз це не має значення. Щоб розвиватися, мені потрібно поглинати ядра монстрів, що набагато швидше. Це і стало однією з причин, чому я вирішив ходити до підземелля один. Зараз я збільшую свою силу як гібриди — люди, в яких вживили магічний камінь. Вони стають сильнішими шляхом поїдання магічних каменів монстрів. В Ораріо до них ставляться не надто лояльно… м’яко кажучи. Проблем мені не треба, як і зайвих питань. Пояснювати Беллу, навіщо мені ядра монстрів не хочу, а красти не в моїх принципах.

Востаннє глянув на свій статус і, зібгавши лист, поклав у кишеню. Взяв речі, які завтра знадобляться і пішов до себе.

***

Коли за Ешем зачинилися двері, я зітхнувши відкинулася на спинку стільця. Спершу Белл, а тепер він. Вони що, любовного зілля на пару випили? Ну, в цьому вся краса дітей із нижнього світу: вони мінливі і від цього цікаві. Прикривши очі, почала згадувати.

З Ешем я знайома три місяці, і за цей період з ним відбулися разючі метаморфози: від холодного, неприступного льодяника — до яскравого теплого сонечка. Докладаючи неймовірних зусиль, він поступово, крок за кроком, змінювався. Згодом його душевні рани зарубцювалися, і він нарешті зміг відпустити минуле і жити сьогоденням. Еш впустив нас у своє серце, але не відкрив його. Він не став ділитися своїм болем.

Ця дитина надто добра, настільки, що вважає наші проблеми своїми, а свої — лише власними. Він ніколи не просив допомоги, ніколи не скаржився і намагався вкотре не приносити проблем. До сьогоднішнього дня. І я рада таким змінам. Еш знайшов себе, сенс життя та свою долю. І навіть у такий момент він залишився загадкою.

Три місяці тому, в день нашого знайомства, він неабияк спантеличив мене. Фална, яку я йому дала, відчувається якось не так, ніби працює неправильно, але перевірка магії проблем не виявила все працює відмінно. Я списала це на недосвідченість.

На цьому сюрпризи не скінчилися. За розповідями Белла, Еш неймовірно слабкий: кілька сутичок — і йому потрібний відпочинок. Що дивно, адже за характеристиками майже рівні. Також окремої уваги варті його мечі. Один легкий помах може запросто перерубати кілька монстрів. Розпитування нічого не дали, він відмовився розповідати про минуле. Я не наполягала, адже всьому свій час. На довгий період я забула про всі загадки Еша Ейнсворта, поки мені про них не нагадала Гефест.

Нещодавно подруга заскочила в гості. Так-так, та сама, вічно зайнята Гефест. За чашкою чаю ми розмовляли про всякі нісенітниці, поки вона не помітила мечі. Звичайно, їй стало цікаво. Вона довго та похмуро крутила в руках зброю, а потім змусила мене розповісти все, що знаю. Під її тиском я розповіла все. Але насправді інформації було не так багато.

Коли її допит закінчився, я вимагала пояснень. Виявилось, мечі дуже дивні. По-перше, на них немає тавра, наче коваль соромився своєї роботи. Адже, за скромними прикидками Богині ковальства, вони майже шедевр. По-друге, це матеріал, через який вони й недотягують до шедевра. Клинки зроблені з звичайнісінького металу, хоча для коваля такого рівня це просто втрата часу. Остання та найсерйозніша загадка — вони абсолютно однакові. Що неможливо, адже будь-яка дрібниця може вплинути на роботу коваля: настрій чи навіть погода. Звичайно, справжні майстри своєї справи мінімізують ці прояви, але вони все одно є, і кожна робота хоч і може виглядати однакова, по своїй суті вона унікальна. А тут таке враження, ніби скувала бездушна машина.

Після відходу подруги в мене пішла голова кругом. Стільки нових загадок та дивацтв. Відповіді, які може дати лише Еш. У той момент я твердо вирішила, що нам потрібна відверта розмова, бо я просто помру від цікавості… кхм, тобто це може загрожувати нашій родині.

Ось тільки планам не судилося збутися. Спочатку зникнення Белла серед ночі, потім Еш приголомшив нас такими новинами. Ну гаразд, нікуди він не втече, потім поговоримо. А зараз…

— Белле, йди сюди, — з хитрою усмішкою поманила рукою хлопця.

— Щось трапилося, Камі-сама? — як тільки він підійшов, я поклала його в обійми. —  Гестія-само, що ви робите?

Він почервонів, миленький.

— Мені треба підзарядитись, тому стій смирно і дай себе обійняти, а краще — обійми у відповідь!