16. [найкращий хрещений у світі]

Спекотний літній день повільно добігав кінця, поступаючись місцем приємній прохолоді. Зморені мешканці Ґодрикової Долини неквапно розходилися по домівках, дорогою ліниво обмінюючись привітаннями. Лілі Поттер сиділа у садку, у тіні дерев, тримаючи на руках свого новонародженого сина. Її чоловік Джеймс чаював на кухні разом із Сіріусом, що часто відвідував їх на своєму летючому мотоциклі, щоразу обираючи якомога небезпечніший маршрут — чи то, щоб розважити товариша переказом своїх пригод, чи то просто з майже маніакальної любові до ризику. Крізь прочинене вікно було чутно, як регочуть чоловіки — вочевидь, крім останніх новин Ордену, Сіріус привіз із собою декілька свіжих дотепів на тему Відомо-Кого та його посіпак.

Вдивляючись в обличчя сплячого немовляти, Лілі дедалі більше переконувалася у тому, що неймовірна схожість дітей на батьків при народженні — вигадка чистої води, створена засліпленими щастям рідними (а також друзями, що бажають зробити їм приємність). Обличчя її сина було не схожим ні на кого — це було просто кумедне личко немовляти, крізь яке ще не проступили риси майбутньої зовнішності. Очі, як і у більшості новонароджених, були блакитними, і здогадатися, якого кольору вони стануть згодом, було неможливо. Ріденьке волоссячко на голові Гаррі було чорнявим, однак Лілі знала, що навіть ця ознака мало про що говорить: і вона, і її білява сестра Петунія теж народилися темноволосими. До того ж і Джеймс Поттер, і Северус Снейп мали волосся однакового кольору…

Лілі зітхнула. Близькі друзі їхньої родини, як годиться, з першого ж погляду почали підкреслювати схожість Гаррі з батьками. Люпин переконував, що хлопчик — викапана мати, тоді як Сіріус з не меншою впертістю доводив, що він — крихітна копія Джеймса, у чому його підтримував Пітер. Але Лілі знала, що Сіріус, свідомо чи ні, просто бачить те, що хоче бачити. Пари волосин, знайдених на подружній постелі, та нескладного тесту у домашніх умовах було достатньо, щоб розвіяти останні сумніви, яких Лілі, втім, і так не мала: Джеймс Поттер не мав стосунку до появи на світ її сина.

— Лілі! — поглинена власними думками, вона й не помітила, як Джеймс та Сіріус вийшли надвір. — Люба, ти тут?

— Тссс! — Лілі приклала пальця до вуст, підвівши погляд. — Розбудиш Гаррі…

— Авжеж. Вибач…

Він теж заговорив пошепки, сівши поруч і обійнявши дружину за плечі. Сіріус розлігся поруч прямо на траві, з легкою усмішкою розглядаючи ідилічну картину щасливого сімейства Поттерів. Кілька хвилин вони просто мовчали — Лілі гойдала дитину, Джеймс невідривно дивився на сплячого сина, і його обличчя сяяло гордістю. Раптом, ніби пригадавши щось важливе, він ляснув себе по лобі.

— Власне, що я хотів сказати! Сіріус тут натякнув мені, що був би щасливий стати хрещеним батьком Гаррі…

На підтвердження сказаного Сіріус рвучко зіп’явся на ноги і вклонився, майже підмівши газон своїм розпатланим волоссям.

— …і я сказав йому, що це чудова думка — якщо ти, звісно, не проти.

— Урочисто присягаю, що буду найкращим у світі хрещеним! — театрально проголосив Сіріус, вдаривши себе кулаком у груди.

Тепло літнього вечора раптом обернулося на прохолоду, що ковзнула плечима Лілі. На мить вона завмерла, схилившись над сплячою дитиною, нібито щоб поправити зав’язку чепчика, відчувши, як до горла вкотре підкочується гіркий присмак брехні. Це не стало для неї несподіванкою. З тієї миті, як Джеймс довідався, що стане батьком…

 

«…як ти збрехала йому, що він скоро стане батьком…»

…було зрозуміло, хто стане хрещеним майбутньої дитини. Кому ж, як не Сіріусу Блеку, найближчому приятелеві Джеймса Поттера, належала така честь — стати хрещеним батьком його первістка? Однак Лілі не могла так просто відкинути думку про те, який химерний вузол затягує доля, поєднуючи таким чином двох лютих ворогів, і яким би ударом стало для Сіріуса знання про те, що дитина, з якою він пов’язав себе довіку, — плід зради його другові, за якого він ладен був померти; плоть від плоті Северуса Снейпа, якого він ладен був знищити власноруч.

«Але він про це не дізнається… нема як. Дамблдор дав чіткі гарантії. Він ніколи не порушить таємниці…»

Лілі радісно всміхнулася і подивилася на двох чоловіків, що аж сяяли від щастя.

— Це чудова ідея, любий! Сіріусе, це так зворушливо! Кращого хрещеного батька нам годі й шукати!

— Мадам, присягаюся, що не розчарую вас! — Сіріус обережно взяв малюка з її рук. — Чуєш, Гаррі? З таким хрещеним ти просто мусиш стати найкрутішим хлопцем у світі!

На руках останнього чоловіка з роду Блеків раптом прокинувся і заплакав єдиний син смертежера Северуса Снейпа.

 

…Северус Снейп тремтячими пальцями зім’яв і розшматував аркуш «Щоденного віщуна», де містилася коротка замітка про те, що у подружжя Поттерів народився син на ім’я Гаррі. Газета вийшла близько місяця тому, однак він побачив її лише зараз — Снейп нечасто відвідував свій дім на Прядильному Кінці, куди сови досі приносили йому «Віщуна».

Звісно, він чудово розумів, що після того божевільного осіннього дня вона повернулася до чоловіка, щоб далі жити з ним щасливим сімейним життям. Але бачити перед собою живе свідчення того, що після його обіймів вона знову була з ненависним Поттером, дарувала йому ту ніжність і ту пристрасть, смак якої він і прагнув, і боявся забути, було просто нестерпно.

Глухо застогнавши, він обхопив руками власні плечі. 

«Все могло би бути інакше… у газеті могли писати про нас і про нашу дитину, якби не… якби не… якби не…»

Мітка на руці спалахнула болючим вогнем. Темний Лорд викликав свого слугу. Час було йти далі — шляхом, що його обрав він сам.