Я народився вночі. У найтемнішу її годину, і, коли приходить час подумати, завжди дивлюся вгору.
Туди, де за вмілим камуфляжем відбивається все, що є, було і буде.
*Деміан Герст-англійський митець, найвидатніший член групи, відомої як «Young British Artists», та на цей день найбагатший митець. Найвидатніший член групи сучасних художників Молоді британські митці та на цей день найбагатший митець.
Дзвінок шарудить з-під долонь. Я оговтуюсь, коли двір порожніє. Залишаються тільки п’яні пластівці та колючий січневий вітер. Прибираю руки від обличчя й обіймаю себе за плечі - долоні приємно тонуть у ворсистій малиновій тканині.
*»Цілую незнайомців, поки не знайду того, кого полюблю і зможу
довіритися.
Відкрий серце і розум: ніколи ж не знаєш, кого знайдеш, цілуючи
незнайомців».
Фрагмент пісні гурту DNCE (& Nicki Minaj) - Kissing strangers
У мене було два життя в червоних фарбах стоптаної землі, і їх я пам’ятаю найгірше. Рефлекси й інстинкти правлять, кидають, керують руками й ногами, і якщо живий потім, усвідомлення таке чуже, ніби відбувалося з кимось іншим. Або наснилося.
Колись давно у двадцятому столітті Річард Фейтман на своїх лекціях із фізики говорив, що в запаху фіалки є структурна формула.
У всіх запахів є. Не тільки фіалки.
Думаю, коли-небудь усе це припиниться.
Я перестану народжуватися людиною і стану хмарочосом. Талісманом цього століття. Символом людей, прив’язаних до життя сталевим або залізобетонним каркасом. Я буду високим. Можливо, вищим, ніж Бурдж-Халіфа.
Можеш собі уявити, що життя - це предмет одягу, припустимо, твоя картата сіро-біла сорочка з вовни. І ось ми беремо її і закидаємо в пральну машинку.
Нам треба її оновити, привести до ладу.
У нього відкрита пляшка вина в руках.
Якщо прислухатися, можна почути, як замкнена рідина злякано хлюпається по стінках.
Можна, якби не блокади гучної музики.
Ти, чужоземець, завмер на порозі і - бог знає, як тобі це вдається - відчуваєш: щось не так.
Відгуки