Дія роботи відбувається у світі, де персонажі розподілені так, що кожен має другу половинку — споріднену душу.
Їхній світ влаштований трохи по іншому ніж людський….
Після іскристого ножа-голки, задухи від власних пальців, від агонії — Хан Джісон нарешті знецінено мертвий.
У світі соулмейтів кожен в певний період чує в голові пісні своєї половинки, допоки її не поцілує.
Ось і у одного британця почали грати різні треки українською
Для кожного близкість особлива по-своєму, але чи може людина, відчувши вуста протилежної, не бажати насолоджуватись ними ще раз? Що станеться, якщо це відбудеться? А що, якщо перейти межу? Проте це ніщо, коли це невзаємно.
Безмежно вдячна моїм друзям, що піклуються про моє натхнення, поки я пишу один зі своїх перших серйозних фанфіків. Вдячна окремо Київській Мавці, Dark Angel, Yaya Tyts, Vasya_Chayka, і в тому числі учасникам укррайт-спільноти.
Ви колись задумувались чи втрачають свій вогонь люди, життя яких в певний момент перевертається зі світлої частини на темну?
Душу Юнгі не хотіли лишити в спокої ні мертві ні живі.
Присвячую хлопчикам, які стали прототипами героїв цього фф та надихнули на його написання ♡
Чи бувало у вас таке, що ви не відчували себе частиною цього світу? Шукали причину. Перебирали в голові безліч ситуацій, які вже давно минули, намагаючись зрозуміти, коли саме все пішло не так. Це важке відчуття, що здавлює груди, ніби камінь тягне тебе вниз.
Що як тоді, у Вольтері, були не тільки Едвард та Белла? Що як був ще дехто, чиє життя перевернулось з ніг на голову.
– Я одружуюся.
– Хто ця нещасна? – Драко старанно зобразив байдужість.
– Ми зійшлися з Джінні кілька місяців тому. Я вирішив, що ти повинен знати, щоб…
Денні з Діланом — соулмейти, проте їх мітки для них обох є загадкою. У всьому винні масони та прибульці.