Bonsoir, je suis ta solitude | Добрий вечір, я твоя самотність
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Життя, бляха, те ще випробування, а надто,коли тебе долають спогади з минулого.
Фанфік, у котрому описуються персонажі з різноманітними психічними недугами.
Увага! На сайті заборонена романтизація, нормалізація та видавання за щось правильне й бажане таких явищ як насилля (фізичне, сексуальне та психоемоційне), відсутність прямої згоди на секс та навколосексуальні практики, педофілія, зоофілія та знущання над тваринами, а також різні прояви ненависті та нетерпимості, як-от гомофобія, расизм, сексизм тощо. Персонажі, котрі беруть участь у сценах сексуального характеру, мають досягти віку сексуальної згоди (16 років), а краще — повноліття (18 років). Роботи, котрі порушують правила сайту, будуть видалені із зазначенням причин.
Життя, бляха, те ще випробування, а надто,коли тебе долають спогади з минулого.
Скільки б він не намагався думати про це як про черговий крок до виконання плану, дивна тривога все одно не полишала його грудей.
Він не розумів, чому вагається. Не розумів, чому не може вбити без сумнівів із тією кількістю гніву, яка накопичилася в ньому.
Після іскристого ножа-голки, задухи від власних пальців, від агонії — Хан Джісон нарешті знецінено мертвий.
ТАНЦЮ ХВАЛЯНІВ
Сє Ляню не важко, йому просто нестерпно. Він тримається за слово «стабільність», виправдовується «у мене все гаразд» та грає у напрочуд цікаву гру про роботів.
Він не може забути ці червоні троянди.
Вони забули її. Зруйнували кожен камінчик в її храмі.Переслідували тих, хто був їй вірним. А все чому? Бо вона пішла, не стерпівши зради чоловіка? Бо він дає їм світло, а вона - лише тінь? Нечесно, несправедливо.
Іра все своє свідоме життя ненавиділа хімію, а Максим – малолітніх дурочок, які велися на його зовнішність. Якось вони зустрілися, і в школі пролунало перше вбивство.
Коли до кімнати входила медсестра, він чув кожен її крок, кожен її вдих і порух. Чув, як шелестить тканина її довгого светра, як хлюпає антисептик, котрий вона лиє на й так стерильні одноразові ґумові рукавички.
Кроків Марти, своєї сестри, він не чув ніколи.
Життя художниці Лізи змінюється несподівано і, здається, випадково. Їй вперше вдається успішно продати декілька картин відомому меценату, вона зустрічає загадкового мистецтвознавця, незнайомка залишає їй старовинний медальйон, який дивним чином пов’язаний з снами Лізи.
Ганнібал не зупиниться ні перед чим, щоб приготувати Віллу ідеальну вечерю на День святого Валентина.