Обережне

Інк любив творити шедеври. Такими, якими він їх бачив. Такими, якими він їх і називав. Шедевром могло стати будь-що: неймовірної краси захід сонця на чудернацькому полотні і мила, крива посмішка, наметана на краю власного рукава в пориві думки. А потім на стінах з’являлися вірші.

Жан Моро завжди вважався ніким. Без запаху. Без прав. Без надій.

Пайпер - молода дівчина, блондинка… Вона зовсім звичайна, на перший погляд. Але є те, що її відрізняє від інших.(я леді баг!! я талісман! чудо з чудес..-) А саме, її робота(ще в неї є підробіток у пекарні, але то вже таке).

- Повірити не можу, Поттер, - розчаровано зітхнув Малфой, - ти навіть зараз не хочеш признавати очевидних речей. Хіба тобі не ясно? Ти лялька! Маріонетка! І ні, я не збираюся прикладати руку бодай до чогось, поки ти не зробиш вибір! Хоч якийсь вибір!

Сни досить дивна річ насправді. А що станеться якщо покататись автостопом по фазах сну? Що тоді може змінитися наяву? Які дивні таємниці може тримати у собі маленьке село?

Присвячується моїй любій подрузі.

Ця розповідь - плід моєї уяви та мрій, присвячених нестримному бажанню зустріти stray kids, яке, скоріше за все, ніколи не відбудеться. Тут я захотіла матеріалізувати свою уяву, описавши омріяну зустріч.

Найгучніше “Через тебе” звучало в його голові, коли Ділюк задивлявся на родинний портрет, коли заглядав в повні гордості очі батька та обережно гладив намальованого Каю тремтливими кінчиками пальців.

Кіріан — не просто учень лікаря. Він нащадок родових відьом, істот, що не належать до людського світу повністю. Його зв’язок із духами та міфологічними істотами дозволяє йому бачити те, чого інші не можуть, і лікувати те, що не має ліків.

Цуюкуса, після того як скоїв страшну помилку, пішов топити власний відчай в найбільш Богом забутому барі Канто. Хто ж знав, що там він перестріне колегу…

Марії вже двадцять вісім.  Її життя схоже на повторюваний сон, який зранку і не згадати.