Паперові зізнання

Вона вже зібралась йти.

Документи підписано, речі зібрано, прощань не буде. Але щось у середині не відпускало. Не стільки люди, скільки місце. І… він.

Її погляд ковзнув на другий поверх. Туди, де був його кабінет.

Ті двері, повз які вона проходила сотні разів.

Ті, за якими… був світ, що її відштовхнув. І, можливо, все ще пам’ятає.

Вона стояла під сходами кілька секунд.

А потім повільно піднялась.

Двері виявились прочиненими.

Це здивувало її. Він був педантом. Завжди зачинено, завжди «стукати перед тим, як увійти».

Вона легенько штовхнула двері — і ступила всередину.

Кабінет був порожній.

Стілець відсунено.

Папери на столі трохи розкидані, але не хаос — радше сліди поспіху.

Вікно відчинене — вітер грається закладками.

Вона видихнула.

Тихо. Болісно. І водночас полегшено.

Бо не знала, що сказала б, якби він був тут.

Вона пройшлась уздовж книжкової шафи.

Торкнулась корінців. Все на місці.

Все, крім нього.

На краю стола — перекинута книжка.

Вона інстинктивно нахилилась, аби поставити її рівно.

І саме тоді побачила — в шухляді, яка ледь прочинилась від її руху, — папери.

Сім листів. Один порваний.

Кожен — зі знайомим почерком.

Її серце зупинилось.

Вона обережно потягла перший.

«Якби я сказав це вчасно…»

Вона не дочитала. Її пальці затремтіли.

Другий лист:

«Ти — єдиний вогонь у моїй тиші.»

Її губи ледь відкрились, як для подиху, що не вийшов.

Третій:

«Я боявся себе. Боявся, що зламаюсь. Але коли тебе не стало — я зламався повністю.»

І ще один. Порваний. Ніби не витримав бути папером.

Вона обережно зібрала його частини, погляд ковзав по зламаних фразах:

«…люб… тебе… проб…»

Вона стояла над його столом, серед пилу, слів, жалю і несказаного —

і раптом світ змінився.

Він писав.

Він думав про неї.

Він жалкував.

Він кохав.

І вона нічого цього не знала. До цього моменту.

Вона опустилась на стілець.

Не плакала. Просто — сиділа.

У порожньому кабінеті, з повними руками доказів того,

що все могло бути інакше.

Але тепер — кінець сцени.

І десь у тиші:

можливо, не все ще втрачено.