Чон Чонґук (JK)

"В історії Чосону існує прогалина в 10 років. Король, який правив в той час, був настільки жорстоким, що після його смерті стерли будь-які згадки про нього, всі портрети і документи спалені, а в спогадах і листуванні того часу його називають тираном і навіть демоном.

День Народження Чонгук святкував на одинці, споглядаючи за вогнями вечірнього міста з пагорба. Коли він вже йшов додому, зустрів юнака, який трясся від холоду обабіч дороги.
Цей День Народження має всі шанси перетворитись з найгіршого в найкращий. 

Техьон — першокурсник, який, зіштовхнувшись з Чонґуком в університеті, закохав його в себе і невдовзі отримав запрошення на побачення. 

Чонґук — студент останнього курсу, у якого закохані всі дівчата в університеті, але під снігом і з квітами він чекає лише на одну людину.

Родимки на тілі знаходяться там, де вас найчастіше цілували у минулому житті. І після вісімнадцяти років людина може відчувати момент поцілунку з минулого життя. Це настільки унікальне відчуття, що сплутати його з чимось іншим неможливо.

— Гукі, ти ж обіцяв… — я повільно осів на підлогу, опустив руки додолу, досі стискаючи ними його жилетку, і знову уткнувся у неї носом. Заголосив так, на скільки вистачало голосу. — Обіцяв…

На що ви здатні заради кохання? Чи готові чекати свого єдиного тисячу років? Ось і Юнгі не вірив у кохання. Він був жорстокою людиною, залишаючи за собою розруху розбитих сердець. І лиш його брат зумів стримувати усю його лють.

З Чіміном у них не склалися відносини якось майже відразу. У Чіміна більше масок чим Чонгук може порахувати і довіряти Чіміну це як довіряти пустоті. Чонгук не розуміє хто такий Чімін, Чонгук не знає хто перед ним стоїть і Чонгук не зможе старшого зауважати уже напевно ніколи.
 

«Зізнаюся, я обіцяв собі не згадувати про тебе ні у розмовах, ні в думках, ні добрим, ні злим словом, але сьогодні згадав і вся рішучість, вся та самовпевненість, що вирувала у мені, керувала мною ці шістсот п’ятдесят шість днів без тебе, змінилася на дурне тремтіння кінцівок і п’ят

Політика, спецназ, кохання, ризик і пляшечка шампанського.

”— Та невже, наша краля нам розпорядження надіслала, яке щастя, я вже прямо стрибаю.” 

Якщо в кожній історії є певна мораль, то в цій вона обовʼязково звучала б так:
«Не пий.
Якщо вже пʼєш - не грай із сумнівними особистостями в ігри на бажання.
Якщо вже граєш - вигравай.
Якщо програв - бери на себе відповідальність і роби висновки».