Марний

— Поспішіть! З хвилину на хвилину розпочнеться церемонія!

Еміл раптом зрозумів, що шалено нервується від одного лише уважного погляду. Погляд яскравих сірих очей.

      Еміл прокинувся раніше, щоб прийти до Ліанна ще до підйому. Дорогою Еміл захопив тацю з продуктами, яку невдовзі залишив на столику, а потім приготував усе для сніданку.

Еміл любив проводити дні з друзями, але з початком навчання часу на розваги не залишалось зовсім. Тепер, коли Еміл був зайнятий тим, що прислуговував Ліаннну, він не мав часу на себе.

Еміл любив згадувати своє дитинство.

Він ріс у притулку з дитинства, тому ніколи не замислювався над тим, чи пощастило йому народитися бетою чи ні. У ті солодкі безтурботні часи було зовсім байдуже.

Еміл зустрів понеділок із не найприємнішим настроєм. Новий господар – нові труднощі. Знову доведеться звикати до людини, яку він бачив уперше в житті.

Швидше б влитися в подібний кругообіг життя.

— Агов, — Аріс ляснув його по спині, — чого такий похилий?

— Сьогодні прийде Деймар, у нас щось на кшталт чергової спільної вечері, яка переросте в щось цікавіше, — повідомив Ліанн, переглядаючи на стрічку новин у смартфоні. — Ти вмієш влаштовувати круту вечерю, от і зроби все як завжди — щоб Деймар не буркотів.

Еміл кивнув головою.

— Ого!.. — Ліанн спантеличено покрутив головою. — Я не очікував від маленького міста таких розмахів!

— Ти серйозно?.. — Деймар взяв у руки коробку з грою, проте гадки не мав, як варто відреагувати.

Ліанн самовдоволено посміхнувся:

— Ти будеш приємно вражений.

— Ось і все, — Фей запакував кекси у фольговану упаковку і загорнув, щоб мати можливість зберегти почуття свіжої випічки. — Кожному по п’ять смачнючих шоколадних кексів.

Аріс прийняв свою упаковку першим, причому з таким виглядом, ніби йому вручили золоту прикрасу.

— У мене є дуже важливе питання, — Ліанн уважно подивився на Еміла. — Упевнений, що ти зможеш мені допомогти.

— Зроблю все, що Ви захочете, якщо…

— Боже, як я хочу спати, — Аріс потягнувся в спині. — Коли вже там вихідні?

Фей зміряв його засуджуючим поглядом:

— Серйозно? Ти любиш спати найбільше у світі?

Еміл потягнувся до дверей. Він знав, що на нього чекає. Сильний удар по носі — як би не зламався.

Деймар увійшов до кімнати, не забувши обдарувати Еміла гарячим поглядом.

— Знову ти?.. — ледве чутно прошипів він.

Еміл відчував на собі тяжкий погляд, але вперто ігнорував його. Еміл незворушно посміхався, розмовляючи з друзями. Ціла компанія бет зібралася разом у вихідні, щоб посидіти біля фонтану в парку, що знаходиться між корпусами.

— Арісе? — Еміл постукав у двері. — Сподіваюся, ти на місці? Мені потрібно…

— Еміле… — покосився Ліанн. — Чому від тебе пахне цигарками?

— Що? — від заяви Еміл залишив рушники і принюхався до рукавів. — Хіба?

— Недоумок! — голосно крикнув містер Хеммел, завдаючи ударів.

— Ніхто не посміє кривдити Еміла!

— Ми всіх від тебе відженемо!

 «Повірити не можу, що це зробив… Повірити не можу…»

— У понеділок фестиваль. Ми маємо цілі вихідні, щоб спокійно підготуватися, — сказав Ліанн, перебираючи всі шпори на робочому столі. — Я так не люблю чужинців… Гадки не маю, як не злякати іншого бету.

Еміл же протирав обідній стіл і мало думав про майбутній фестиваль.

— Хвилюєшся? — спитав Фей. — По тобі видно. Але не варто виводити себе, Еміле, ти всім сподобаєшся.

Еміл зітхнув:

— Звичайно.

Ліанн обіймався так міцно, що Еміл розвеселився:

— Можна подумати, ми не бачилися більше місяця!

— Я боявся, що Фаль тебе ображатиме!

— Чому?

— Та чорт його знає!

— Він був дуже милий.

Еміл навіть не снідав. Фей помітив це, але Еміл нічого йому не пояснив. Просто посміхнувся та пообіцяв, що розбереться зі своїми проблемами сам. Еміл страшенно не хотів нервувати всіх підряд, плакатися і шкодувати себе. Ні.

— Чому ти просто не сказав, що тебе викликав пан Марлоу? — голосно шипів містер Хеммел. — Влаштовуєш тут бозна-що!

Еміл йшов з містером Хеммелом коридором, але практично не вслухався в його повчальне гарчання. Як можна було думати про щось, крім Фаля Мелоне та його обман?

— Еммет Норт. Одинадцять років. Бета з якостями альфи у відсотковому співвідношенні дев’яносто два із ста.