Пролог

— Поспішіть! З хвилину на хвилину розпочнеться церемонія!

За коротку мить метушня, що панувала в коридорі з самого ранку, заспокоїлася. Бети в однаковій формі вишикувалися в ряд. Кожен так і іскрився від нетерпіння, тому раз у раз нервово смикався або перешіптувався. Наглядач окинув їх зневажливим поглядом. І наглядач вочевидь був незадоволений їхньою поведінкою.

— Утихомиртеся вже! — шикнув він, демонстративно змахнувши стеком.

Учні, що стояли поблизу, тут же замовкли, ніби перетворилися на стрункі статуї.

— Починається новий навчальний рік. Вперше ви вступите в контакт із тими, кому зобов’язані служити. Ми готувалися до цього багато років, — голос наглядача став спокійнішим. — Ви зможете побачити альф та омег, проте пам’ятаєте — тісне спілкування заборонене. Втім, не обманюйтесь, ви однаково нікому не цікаві. Були різні інциденти, тому я вважаю своїм обов’язком нагадати основні правила поведінки для бет.

Наглядач поправив чорне коротке волосся, яке здавалося настільки жорстким, що часом нагадувало перуку. Його форма різко відрізнялася від тієї, що зазвичай носили учні: костюм брюки темно-сірого кольору, на якому можна було помітити кілька окремих кобур для батогів. Було дуже складно визначити вік містера Хеммела, проте, судячи з жорстких очей, життя побачив він достатньо, щоб зненавидіти всіх довкола.

Альфи, омеги та бети навчаються окремо до певного віку – вісімнадцяти років. Потім, коли кожен навчиться необхідних базових речей, що відповідають статусу, їх поєднують. І поки альфи навчатимуться управлінню, а омеги дізнаватимуться тонкощам продовження роду (не тільки саме дітонародження), то бети повинні їм служити.

— Від бет немає ніякої користі. Бети в більшості випадків слабші за альф і омег, така природа, — щоразу говорив містер Хеммел. — Бети не зможуть керувати нацією, як роблять альфи, бети не зможуть продовжити людський рід, як роблять омеги. У наші важкі часи, коли населення планети нижче норми, ніхто не терпітиме марних бет. Але вам пощастило. Нам усім пощастило. Ми — ті, які отримали честь не просто жити, а ще й спробувати показати свою значущість. Неймовірне везіння чекає на тих, хто сподобається своїм господарям в процесі навчання в університеті. Можливо, вас заберуть до себе як домашню прислугу. В іншому випадку… Що ж, сподіваємося, до цього не дійде.

Еміл Хезер був народжений бетою. У нього не було нічого, чим він міг би пишатися: цілком звичайна зовнішність, що включала каштанове довге волосся і карі очі, невисокий зріст та цілком собі звичайну статуру. Кажуть, якщо бета хоч трохи симпатичний, то у нього більше шансів сподобатися потенційним господарям. Однак Еміл тверезо оцінював свої шанси. Зовнішні параметри не допоможуть йому знайти господарів. Проте він був упевнений у своїх вміннях прислуги.

Так, не дарма Еміл так старанно навчався не лише стандартним предметам на кшталт домогосподарства чи шиття, він так само самостійно поверхово вивчив соціальні теми вищого суспільства. На той випадок, щоб мати можливість говорити з іншими «їхньою мовою». Стоячи в шерензі інших бет, Еміл губився серед схожих на нього людей. Так, бети часто навіть на зовнішність обділені хоча б гарними родимками.

З точки зору природи бети – паразити. Так вважають вчені, а разом з ними і суспільство. Бетам не потрібні гарні відзнаки, адже їм заборонено вступати в любовний контакт із будь-ким — він ні до чого не приведе. Бети неспроможні привнести нічого суспільству. Еміл чув усі ці слова з самого дитинства. Іноді йому здавалося, що дні повторюють один одного, проте ні — повторювалися лише довгі промови наглядачів.

— Після церемонії альфи та омеги почнуть поглиблено навчатися своїм обов’язкам, — містер Хеммел повільно рушив уздовж шеренги. — Щодо вас, то проведення часу в університеті — чудовий шанс для практики. Ви продовжите вивчати тонкощі складного ремесла прислуги, а разом із цим щотижня вас обиратимуть певні учні. Ви будете зобов’язані стежити за порядком у їхній кімнаті, приносити їм їжу або навіть готувати самим. Іншими словами, цілий тиждень ви будете справжньою прислугою. Якщо ви комусь сподобаєтесь, то, мої вітання, ваше існування — не марне.

Еміл намагався не дивитись на містера Хеммела, коли той зупинився навпроти. Погляд наглядача був прискіпливий настільки, що Еміл хотів би здригнутися всім тілом, але стійко стояв зі складеними руками за рівною спиною.

— І найголовніше, — жорстко сказав містер Хеммел, — не смійте порушувати правила. Вам заборонено вступати в любовні стосунки з альфами чи омегами. Вам навіть не обов’язково з ними розмовляти без їхнього дозволу. Не смійте бути настільки зухвалими, щоб відстоювати свою думку. Пам’ятайте, що будь-яка скарга на вас спричинить наслідки. Якщо ви розчаруєте господаря надто сильно, то нам доведеться вживати крайніх заходів. Усі пам’ятають, що сталося з Альмі?

Бети синхронно кивнули. Кожен помітно похнюпився при згадці Альмі, якого вже давно ніхто не бачив. Задоволений наглядач кивнув головою.

— Саме так… Заради вашої ж безпеки, думайте головою!

Почулися квапливі кроки. Невеликий чоловік, який теж вважався бетою, вискочив з-за рогу, активно махаючи руками:

— Всі вже в залі! Зараз голова закінчить промову!

— Приготувались! — скомандував Хеммел, ніби кликаючи до битви. — Відтепер ви зобов’язані служити вищому суспільству! Зараз відчиняться двері, ви вийдете на сцену та одночасно вклонитеся всім присутнім! Як на репетиції!

— Так, наглядачу, — синхронно відповіли всі.

Містер Хеммел затримав уважний погляд на Емілі, хоча той нічим не вирізнявся серед слухняного натовпу:

— Пам’ятай, що трапилося з Альмі, — прошипів він наостанок.

Еміл пам’ятав. Саме тому він сподівався, що ніколи не стане таким самим, яким був Альмі.