Фанфік є відгалуженням від іншого фанфіка. Основною темною зазвичай є життя персонажів, котрі в основному фанфіку були другорядними.
Дякую моей безсонні 🤩
Вони ніколи не були окремо.
Вона була на порозі смерті і померла б, якби не.. Якби не сталося те, що сталося.
Тепер вона бачить привидів. Але раптово вона потрапляє під машину і помирає. Тепер її головна мета – знайти того, хто був винен у її смерті. Знайти і… знищити.
– Чому на… – він запнувся. – Чому тебе і мене не вбили?
– Моя сестра.
– Вона така милосердна чи дурна?
– Ні те, ні інше. Вона просто юна.
– Коли це ти став таким мудрим?
– Запізно.
Арахабакі був нещадним. Він вбивав швидко й холодно. Він особисто приходив лякати цю дитину в нічних Кошмарах, як йому здавалося. Та насправді це було всього одного разу.
— Ви два придурки, — констатувала Хан Суйон, вислухавши плян Докчі. Про всяк випадок, вона на крок відійшла від Джунхьока. Ну, просто з міркувань безпеки.
Присвячую цей фанфік(а точніше його закінчення і редагування) своїй підлітковій одержимості Стереком.
Мечислав висунувся у вікно і завив, думаючи, що його надприродні знайомі почують і вирішать, що він цілковито збожеволів зі своїм аддеролом.
І, він, напевне, збожеволів, бо почув у відповідь вовче виття.
мені, бо це перший фанф українською по богу війні
Замальовка мого бачення сцени де Кратос та Атрей врятували медуз.
Зінання.
Тут, під зорями Північного неба, у День святого Валентина.
Робота - маленький святковий бонус до роботи «охолонувший напій». Може читатися окремо.
Маленьке попередження: текст не вичитано. Написано на конкурс від Чай і фанфіки.
Тут лежить Кім Докча, який хоч і не був Сплячим Красенем, але усе ж отримав достобіса поцілунків до своєї смерти. Він був гівнюком, тож можете за ним не плакати.