Психічні розлади

«Зізнаюся, я обіцяв собі не згадувати про тебе ні у розмовах, ні в думках, ні добрим, ні злим словом, але сьогодні згадав і вся рішучість, вся та самовпевненість, що вирувала у мені, керувала мною ці шістсот п’ятдесят шість днів без тебе, змінилася на дурне тремтіння кінцівок і п’ят

Якщо не можеш знайти своє місце у світі, то починаєш будувати свій власний, в голові, зі своїми персонажами, погодою, емоціями і згодом втрачаєш контроль над ситуацією. До чого це може привести?

Ельдарські літописи такого не розкажуть. 

Це буде моя перша електронна збірка віршів. 

«Очі не брешуть. Все клевета - слова, жести, дії, але тільки не очі.»

[ Кіра мовчить – в цій тиші відчувається щось лихе, демонічне. «Відьма. Відьма. Відьма.», - аби ти згинула! – то були останні думки-прокльони; Альбіні урвався терпець. Далі – лишень дії. ]

Життя, бляха, те ще випробування, а надто,коли тебе долають спогади з минулого.

Скільки б він не намагався думати про це як про черговий крок до виконання плану, дивна тривога все одно не полишала його грудей. 
Він не розумів, чому вагається. Не розумів, чому не може вбити без сумнівів із тією кількістю гніву, яка накопичилася в ньому. 

Після іскристого ножа-голки, задухи від власних пальців, від агонії — Хан Джісон нарешті знецінено мертвий.  

Сє Ляню не важко, йому просто нестерпно. Він тримається за слово «стабільність», виправдовується «у мене все гаразд» та грає у напрочуд цікаву гру про роботів. 

Він не може забути ці червоні троянди.