Автор пише свою комфортну історію, де коли все погано, все одно знайдеться людина, яка вислухає і не спиздоне зайвого. Буквально, бо один з персонажів німий. Заварюйте чайок і приєднуйтеся до нас. Не обіцяю, що це буде швидко, але пишеться з душею.
Ліхтарі блідо підсвічували лискучий від талого снігу асфальт. Січень видався ще тим березнем. По зморшках-тріщинах тротуару вода струмками стікалася до бордюра, щоб невеличким водоспадом попрямувати вниз проспектом, до найближчих каналізаційних гратів. Петро в’яло слідував за потоком.
- Пєть, тєбє на пари нє пора там?! - прокурений голос Палича перекрив все навколо. Почулося шаркання - взуває домашні капці і плентається по коридору, - Дома уже сколько торчиш… Ти вообще учішся? Ходіш хоть куда-то?