Алсі Воронько
16+
Слеш
Міді
Алкоголь
Нецензурна лексика
Тільки покликання
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах

Оффі, Влад та Міністрелія, ви мої любі.

запитуйте дозволу, якщо бажаєте використовувати дану роботу для натхнення та розмістити покликання в полі "Ф-ки за мотивами ф-в"
пн, 06/17/2024 - 00:58
чт, 07/25/2024 - 14:25
218 хвилин, 58 секунд
1
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

Все як завжди. А саме: Андрій, що намагається потащити Остапа на вечірку, і сам Ості, який замість цього хоче провести вечір суботи за комп’ютером, чи, ще краще, в ліжку. Але вибір стояв явно не за Остапом, і саме тому двоє друзів зараз стояли посередині якогось богом забутого клубу, що був за годину від їхнього дому.

Почуття провини.

Наступна субота почалася з дежавю. Якщо конкретніше, то Чупарський знову їхав разом з Андрієнком до того самого бару, проте в цей раз його думки подавляла музика з радіо та Андрій, що розповідав якусь неймовірну історію, пов’язану з піснею яка пролунала ще десять хвилин тому.

Знак від всесвіту.

Наступна субота. Зараз шоста ранку, і Чупарський допиває заварену наспіх каву. Він знов був у своїх думках, проте на цей раз він вів уявний відрахунок до години у яку треба виходити з дому і їхати до того самого бару. Проте, ці думки були надто рано, і сам Чупарський не розумів чому саме.

Нотка розчарування.

Субота. Цей тиждень думки Чупарського не були цілодобово забиті Руденком, але рівно до сьогодні. Шатен сидів за комп’ютером і нервово переписував електронний лист для Руденка. «Доброго дня… Ні, боже, Ості. Це не те. Це усе не те..».

А яке "але"?

Вихідні. Початок вихідних. Остап вже не хотів навіть подумки згадувати слово «субота», й уникав цього як тільки міг. Але все ж це факт, сьогодні була субота, ще одна субота в яку треба зустрітися з Руденком.

    Примітки
    1. Фанфік написаний під натхненням від пісень Конана Ґрея.
    2. На момент коли я публікую це на ФУМ не можна обрати нікого з УЧ як персонажів, тож зазначу тут:
    Рома Руденко/Остап Чупарський, Андрій Андрієнко, а ще я згадував Юлю. Допишу, якщо хтось ще з'явиться між рядків.
    3. Я викладали фанфік спочатку на іншому сайті, але перейшов на ФУМ бо тут не відображає мою електрону адресу яку я не дуже бажаю розголошувати.
    4. Обкладинка від мого синочка https://t.me/AiranoviyKutochok
    Вподобайка
    17
    Ставлення автора до критики

    Відгуки

    Lerundji

    Боже, я не знаю, як висловити своє захоплення цією роботою. Персонажі прописані так канонічно, що здається, ніби це справді вони. Сюжет дуже реалістичний, такий, який міг би бути насправді. Мені дуже подобається, що в цьому фанфіку стосунки та взаєморозуміння персонажів розвиваються повільно, саме це ти і очікуєш від цих героїв. В інших фанфіках вони майже одразу стають парою, хоча це не відповідає їхній реальній поведінці. Це хороше рішення — зробити так, щоб Рома чекав, поки хтось заслужить його довіру, адже в цьому і весь Рома: він не буде спілкуватися з будь-ким, а буде довго випробовувати і перевіряти. Мені дуже цікаво, як будуть розвиватися їхні стосунки далі, мені вже не терпиться прочитати продовження. Я відчуваю себе, ніби на голках, і від того факту, що останнє оновлення було місяць тому, у мене починається депресія, як у Руденка. Адже я не можу дізнатися продовження одразу. Фанфік неймовірний, з нетерпінням чекаю продовження і бажаю успіхів у написанні! :D