Магічний реалізм

…Якщо придивитися, це співає не дівчина. Скрізь час, крізь біль через неї співають тисячі голосів. Вони тут, накладаються один на одного, розривають її свідомість, залишають по собі тривожні чорні плями….

Іван не явився, бо вчора мав йти кудись. Куди - напевне не сказав, лиш як завжди лукаво посміхнувся та ніж вістрям в землю увігнав перед тим, як обернутися вовком. 

Всі говорять про війну. Батьки на кухні, однокласники поміж уроками, відеоблогери в мережі. Хочеться заритись в плед й ніби мале ведмежа засопіти в сплячці. Сказати, контраргументом, як ті дітлахи з двору - Я в домікє! Але чи сон завжди приносить спокій?

Вже купу років Женя і Богдан друзі нерозлийвода. Але одного вечора Богдан цілується з Женею, ставлячи у ситуацію з питаннями без відповідей. А через 3 дні пропадає, залишаючи повідомлення з вибаченнями, забирає речі й прохає не турбувати його.

Велике місто виснажило головну героїню Агнесу: проблеми у стосунках, нещирі усмішки, старанно вичавлений сміх, сірі дні, що проходять в постійній суспільній метушні, швидкі шаблонні діалоги з батьками.

збірка драблів з першого укррайт-челенджу #червопис2022

до цього була опублікована на сайті фанфікком, але тепер вона з’являється тут

Уявіть. що ви прокинулись в іншому світі і вам говорять, що ви повинні його спасти. Щоб ви тоді зробили? Як викручувалися з цієї ситуації? А якщо все не так просто? І ви в цій історії не один герой, а вас тисячі? Представили? А Аврелії і представляти не потрібно, тому що це сталося з нею.

Після іскристого ножа-голки, задухи від власних пальців, від агонії — Хан Джісон нарешті знецінено мертвий.  

Розум затуманений палким азартом, прагнучи отримати в тіло хлопця якнайбільше адреналіну, те, чим живе демон. Кров, хаос, і жорстокість — риси, що мешкають у Чхве Бомґю.

                      ☆・☆・☆・

Де їхня дружба вважалася неприродною, але то їх не зупинило…