Міді

Руденко зізнався Чупураського в почуттях і Остап впевнений, що той хворий на голову. Як виявилось, не метафорично...

Одна зустріч, яка змінила плани дослідницького космічного корабля.

Драко з Гаррі ще з першого курсу були ворогами. Але, цього їм завжди було замало.

Є моменти, коли ти гадаєш, що це вже кінець. Що точка неповернення пройдена. Що всі твої одиниці моральності - відповідальність, обов’язок, чесність, милосердя, совість - втратили свій сенс і стали власними абсурдно-жалюгідними тінями.

Як виглядає львівська спільнота чаклунів очима мрійливого хлопця-студента? Хто і як запам'ятався юному алхіміку? Про це і "Акварелі нашого міста" адже кожен з нас має свій колір, запах та характерну рису.

Історія про те, як один невдалий експеримент може попсувати життя.
Аластор - як Аластор. Воксу ніфіга не обломиться. Валентино отримає люлєй.
У фанфіку наявний фоновий Вокс/Вал і натяки на Вал/Енджел.

Все в Моріарах притягує і відштовхує водночас: їх зовнішність, голос, навіть запах і хода. Директор тільки відштовхує, відверто кажучи: звичайний собі буркотун та мозкожер, без жодної нотки аристократизму в дупі, та й тільки.

Від будинку поряд віє холодом та непривітністю, а мешканці дається обходять його стороною. Власник - Драко Мелфой вважається тут відлюдником, бо живе один й ні з ким не спілкується.

"Соле, що ти наробила? Я, мабуть… Я, мабуть, закохалася у тебе!" Джіван вигукнула. Вона поспіхом глянула на нерухомі губи в кількох дюймах від неї й гірко заплакала.
Або ж
Прірва, шириною в “люба” та глибиною в “найкраща подруга”, зазнає світла.

Гаррі та Драко вимушені розійтись та роз'їхатись, залишаючи рідне та рідних далеко від себе, та рідна обстановка зведе їх знов.