Чон Чонґук (JK)

Коли з останнім подихом помирає стара душа на самотньому ліжку, в шумному родильному будинку лунає крик новонародженого малюка.

Цей світ прогнив достатньо для того щоб всю планету забруднити в далекому майбутньому. 

Уяви собі на хвилину.  Ти, молодий, впевнений, успішний детектив.  Взявшись розслідувати вбивство свого друга, ти закохуєшся в милого хлопця.  Але є проблемка…

Світ, де існують ляльки та їхні господарі.  Ляльки тендітні та вразливі, їх дуже легко розбити.  Завдання господаря – оберігати свою ляльку.  А Чонгук просто не впорався

— Я покажу тобі зорі Андромеди, принцесо.

— Правда? А ти знаєш де вони?

— Я знаю все, що можу побачити зі свого району.

… але вийшло, як завжди. І не те, щоб він про це шкодував.

Звичайний репер з Дніпра — Чонгук, що поступає у львівську політехніку і Техьон, який вчиться в УКУ. Цих людей поєднати могло лише одне місце. 

Чи можна вірити своїм очам, коли перед ними з’являється привид і стверджує, що він більш ніж реальний? Чи можна вірити його словам, коли він каже, що може тебе врятувати? Напевно, тільки якщо більше нема чого втрачати.

Джун захворів, а решта просто скучили

Техьон - творіння у якого забрали свободу після народження. Чонгук - його творець, який закохався в його зоряні очі. Це всього лиш легенда, та це не міняє того факту що в кінці ці двоє залишаться разом.

Техьон цілував його перед сном, поцілунки таврували шкіру, і говорив, що вони разом на весь відведений їм час, і від рук навколо горіли плечі, і боліло за грудиною від того, скільки хотілося сказати і в скількому зізнатися, але Чонгук не встигає.