Поцілунки

Ніл страждає через дотики. Погано. Він вирішує сказати «до біса» і зв’язатися з якимось випадковим хлопцем, якого ледь знає, тому що це краще, ніж нічого, чи не так?

Проблема виникає, коли Ніл не впевнений, чи зможе він пройти повз прелюдії, перш ніж розплачеться.

— Може, вже досить!? — ідилію зруйнував дзвінкий хлопок долонь по столу. Не дивлячись на те, що засідання давно скінчилося, у приміщенні залишились двоє. Вони мали, що сказати один одному. Але спокійний діалог — це не про них.

Ніл Джостен не м’який - і ніколи таким не був. Але коли ненавмисний коментар одного з Лисів збиває його з пантелику, юнак змушений нагадати їм, чому ніхто не повинен думати про нього в такому ключі. Але чому Ендрю раптом так віддалився?

— Бартімеусе! — урочисто вигукнув Натаніель, краєм ока поглядаючи на ворогів. — Досить на сьогодні панькання. Використаймо тепер справжню силу! Час закінчити цю недолугу битву нашим найсильнішим закляттям…

Зустрічаючись та живучи разом, кожен зайнятий своїми справами, а вільний час займає Інтернет. І все так і було б, якби не почали вимикати світло.

https://pin.it/1sftuhX - візуалізація

До нудоти знайома картина, наче один день постійно повторюється. Тут нічого не змінюється, окрім людей, що приходять на прийом. І тільки він незмінно, кожний третій вівторок місяця, рівно о восьмій десять відкриває двері вже шостий рік поспіль.

Баррі, Кларк і Брюс пішли в супермаркет.

Після невдалої сварки з батьком Адріан шукає розради в синьоволосому хлопчику.

На день народження Марвін дарує йому серце.

Він обожнював відчувати цей солодкий біль, що розливався по місцю удару, він змушував тремтіти, відчувати збудження. Він готовий був терпіти все, абсолютно все, що Хлопець робить з ним, лише б тільки це ніколи не припинялось.