У фанфіку описуються персонажі, котрі пройшли шлях від суперників до коханців.
Увага! На сайті заборонена романтизація, нормалізація та видавання за щось правильне й бажане таких явищ як насилля (фізичне, сексуальне та психоемоційне), відсутність прямої згоди на секс та навколосексуальні практики, педофілія, зоофілія та знущання над тваринами, а також різні прояви ненависті та нетерпимості, як-от гомофобія, расизм, сексизм тощо. Персонажі, котрі беруть участь у сценах сексуального характеру, мають досягти віку сексуальної згоди (16 років), а краще — повноліття (18 років). Роботи, котрі порушують правила сайту, будуть видалені із зазначенням причин.
Так буває — техніка обертається проти власника.
Загалом, Ґріммджов після смерті жилося навіть краще, попри те, що у його запасі залишалося одне-єдине слово.
Ав, у якому кожній людині передбачена обмежена кількість слів на життя
— Може, вже досить!? — ідилію зруйнував дзвінкий хлопок долонь по столу. Не дивлячись на те, що засідання давно скінчилося, у приміщенні залишились двоє. Вони мали, що сказати один одному. Але спокійний діалог — це не про них.
Iren Ragnvindr (я справді сподіваюся, що правильно написала) за те, що вона сказала, що це криндж, але мій криндж і я мушу ним пишатися
Ю Джунхьок справді повірив у те, що він самотній у цьому світі, Дін Вінчестер — навпаки, втратив віру у те, що цей світ взагалі можливо урятувати. Дві подібні історії десь у різних світах, але зі схожим виходом