Рукоблудство.
Катерина виглядає дуже звичайно, я б не звернув на неї увагу, зустрівши на вулиці. Коротке світле волосся, що майже дістає до плечей, дуже відверта сукня в дрібний червоний візерунок, що нагадує квіти, і пишні груди, що випинають, без бюстгальтера. Любить свободу? Ніби вагітна повія, а не заміжня жінка.
– Катерина? – Привертаю увагу жінки, останні тридцять секунд вона робила все що завгодно, тільки не заглядала мені в очі.
Вона дивилася на свої рожеві нігті, на екран телефону, мигцем звернула увагу на тоноване скло за моєю спиною.
– Да-да? – Її зіниці не можуть сфокусуватися на мені, я точно викликаю в ній якесь почуття тривоги. Ніби їй страшно, поки не можу вирішити остаточно. Можливо, це інше? Жах? Незручність? Чи…?
– Мене звуть професор Ніколас, у мене буде до вас пара питань, – жінка лише киває, а я зручніше влаштовуюся на стільці. – Як ви думаєте, чому викрали саме вас? Ви не підходите під опис його звичайних жертв. Скажімо, ви не його типаж, – трохи схиляю голову убік і вивчаю об’єкт перед собою. Звичайно, вона не знає і не відповість на моє питання. Але мені треба бачити її реакцію, змусити замислитися про мотиви, я впевнений, що вона сама підкаже мені їх, головне – це навідні питання.
– Пробачте, я не розумію. – Трохи тремтячими руками, жінка бере пластикову стаканчик зі столу і робить невеликий ковток води. Волога залишається на куточках губ, і вона збирає її язиком. Дуже осоружне видовище.
– Звір – так його називають в ЗМІ – чоловік, який викрав вас, цікавиться парами, які порушили клятву подружньої вірності. – Катерина не розуміючи ляскає віями. Що вам не ясно? Можливо, слово «вірність»? Невже є люди, які не знають, кого вбивають у сусідньому дворі? Звір занадто відомий, його фоторобот є на екранах усіх телевізорів, на дошці оголошень з позначкою «розшукується». Навіть дитина знає, хто це. Ну, доведеться запитати по-іншому. – У вас є коханець?
Кладу руки на стіл і трохи нахиляючись вперед, уловлюючи кожні зміни в обличчі жінки. Куточок лівого ока сіпнувся, підборіддя трохи затремтіло, зіниці розширилися. Дуже цікаво. Губи трохи відкриваються, і жінка відводить погляд від мене. О, мила, ти не в моєму смаку. Ви можете вважати мене надмірно зарозумілим, але я бачу це в людях. Як їм подобаються доглянутість, тонкий аромат парфума, випрасовані сорочки і акуратна щетина на моєму обличчі.
Жінці треба цілих двадцять секунд, щоб зрозуміти, чи гідний «екземпляр» її уваги. Варто було мені увійти до допитної, як Катерина відразу звернула увагу на моє взуття. Ідеальна підтримка статистики. Знаєте, на що звертають увагу жінки в другу чергу? Думаєте, руки? Ні. Волосся. Воно має бути охайне, чисте і без лупи. А ось з третім пунктом ви були праві – руки. Сильні міцні долоні. Чи може вам до душі довгі музичні пальці? Уявляєте, що вони зможуть виробляти з вашим тілом?
Я точно сподобався Катерині, хоч вона і намагається це приховати, дуже невміло. Все за списком. Взуття, швидкоплинно до зачіски, затримала погляд на руках і відвернулася. Вже думаєш, який я в ліжку? Чи великий у мене член? Що можуть робити мої пальці? Усе її тіло видає легке збудження. Розширені зіниці, прискорене дихання, закушена нижня губа. О, мила, по тобі б писати підручники, все так банально. І це після усіх твоїх вчорашніх пригод.
– Звичайно ні, я ж вагітна, – трохи обурено вимовляє вона і складає руки під грудьми, ще більше підводячи їх. На її щоках з’являється легкий рум’янець, а на лобі біля волосяного покриву дрібні краплі поту. О, мила, це не аргумент. Я б навіть сказав навпаки. Але груди, треба відмітити, дуже апетитні, враховуючи, що вони не підводяться нічим окрім прискореного дихання.
– Під час вагітності тіло жінки змінюється не лише зовні, – кажу навмисно приглушено і схиляюся трохи перед столом, насолоджуючись реакцією, – але і внутрішньо, пані. Посилюється приплив крові до тазу, звужується піхва, збільшується клітор. – А жінка червоніє. Щоки стають яскраво-червоними. Ти і без мене це знала, навіщо така реакція? – Ви помітили, що оргазм став яскравіше? Триваліше?
– Яке це відношення має до справи? – її голос стає вище і їй доводиться трохи покашляти, щоб прочистити горло.
– Звісно ніяке. – Мені просто сподобалася твоя реакція. На телефон жінки приходить повідомлення, вона його швидко читає і, здається, видихає. – Я втомилася, думаю, мені вже пора, – каже вона, а сама не піднімається зі стільця. Чого ви хочете мила? Щоб я дав вам руку і допоміг піднятися? Ваші ноги трохи заніміли, а в голові легкий гул? Катерина вже кілька разів поправила виріз сукні, але так і не наважується подивитися на мене. Страх, незручність. Неконтрольоване збудження. Шкода, ви вагітні.
Чому люди соромляться говорити про те, чим займаються, не озвучують своїх бажань або страхів? Навіщо червоніти і робити вигляд, що я перший раз в житті сказав в слух слово «клітор» в її присутності, і ховати збуджений погляд. Судячи з живота, вона вдавалася до усіх плотських гріхів, і похіть їй не чужа. Я готовий посперечатися, що якщо перевірити Катерину під ультрафіолетом, картина буде дуже цікава.
Але я не маю права її затримувати, вона залишилася в ділянці із власної волі, посилаючись, що їй страшно знаходитися вдома навіть під охороною.
– Звичайно, я вас проводжу. – Встаю з незручного стільця і вже збираюся відкрити двері і відвести жінку до чергового, щоб вона залишила свій підпис на необхідних документах, що готова покинути ділянку під наглядом пари патрульних.
– П-професор, – трохи заїкаючись, жінка привертає мою увагу. Ну, нарешті.
– Так? – Розвертаюся, так і не відчинивши двері. Тепер, коли вона встала, можна розглянути живіт. Місяць шостий, не менше.
– Як думаєте, він повернеться за мною? – Вона поправляє волосся, прибираючи пасмо за вухо, і уважно дивиться на мене. Мене ніби перемикає. Ось яка думка була в голові перед тим, як мене відвернула пані Анна сьогодні вранці. Усе геніальне – просто. Усі відповіді очевидні, і вони на самій поверхні.
– Катерина, між нами – ваш чоловік не батько дитини? – Це було б ідеально.
Це пояснило причину викрадення, не зламало б логічний ланцюг у вибудовуванні психологічного портрета. Зрада стала б справжнім подарунком для мене зараз. Ми мовчимо вже пару секунд, жінка, здається, зніяковіла від мого питання ще сильніше, але не здивувалася. Давай, мила, порадуй мене своєю похіттю. Скажи мені правду.
– Ні, – тихо видихає жінка і прикриває очі. Цей момент незрівняний ні з чим. Я ніби отримав не один оргазм відразу. Почуття переваги. Це оп’яняє дужче віскі.
Я навіть уловлюю збудження у своєму тілі, відчуваю, як кров повільно скупчується внизу живота, неспішно, зігріваючи.
– Як давно ви встановили батьківство? – Як довго Звір стежив за вами? Як він міг дізнатися? Одно вірне припущення народжує не одне питання, на які мені тільки належить знайти відповіді.
– Майже відразу, на восьмому тижні, – жінка робить крок до мене, і мені доводиться проявити зусилля, щоб не відступити від гидливості. Вона акуратно бере мою руку у свою.
Її пальці трохи вологі і прохолодні, а мені хочеться вирвати долоню і вимити руки з милом, але я пересилюю себе. Стараюся.
– Прошу, мій чоловік не повинен дізнатися, – в її очах читається благання упереміш зі збудженням. Ось вона, зворотна сторона стосунків. Зради, брехня.
– Не хвилюйтеся, це буде наш маленький секрет, – вириваю руку і протираю її об брюки, стираючи вологу прохолоду, ніби я доторкнувся до рептилії.
Пишні форми більше не здаються мені привабливими, з такої відстані я бачу розтяжки на шкірі грудей. Груди Анни безперечно краще попри те, що значно менші. Сам себе обсмикую від цих думок і відчиняю двері, мріючи вже попрощатися з жінкою з вологими руками.
– В якій клініці ви здавали ДНК тест? – Не впевнений, що мені це допоможе, але не буде зайвим. Раптом якось вийде зв’язати це місце зі Звіром. Вона завмирає, обмірковував моє питання. Трохи закушує губу, але вже без хтивих думок, а із задумливістю.
– На центральній вулиці, навпроти кав’ярні, не пам’ятаю, як вона називається. – Жінка знову починає червоніти. А пальці перебирають зморшки короткої сукні. Ніби вона хоче щось додати, якусь деталь. Щось важливе. Ну ж, мила, говори. На порозі несподівано з’являється чоловік. Безперечно схвильований. Він обіймає пишногруду дружину. Очевидно, чоловік. Її руки усе так само звисають вздовж тіла. Але чоловікові, здається, все одно, що вона навіть не намагається зображувати полегшення і відповісти на обійми.
– Я приїхав, як тільки зміг, – шепоче незнайомець і гладить волосся дружини. Зайвий прояв людської прихильності.
– Добридень. – гадаю, треба уточнити, чи рогоносець це власною персоною. Тільки після мого питання він відпускає жінку, переставав стискати її в односторонніх обіймах.
– Просто Марк. – І він простягає мені руку для рукостискання. Я розумію, що це традиція. Але скільки вже можна.
– Професор Ніколас. – Стискаю його руку.
Рукостискання чоловіка слабке і швидке, пальці чоловіка майже не стискають мою долоню. Раз ви дотримуєтеся традицій при знайомстві, могли б навчитися робити це належно.
– Я думав, ви детектив, – просто Марк запускає долоню у волосся, приховуючи деяке замішання. Я зовсім не схожий на детектива.
– Усі іноді помиляються, Марк. Я проведу вас. – Катерина округлює очі і завмирає в дверях. О, мила, я не мав на увазі тебе. Я б теж гуляв від такого чоловіка. Він занадто м’який, в ньому не відчувається стержня.
Готовий посперечатися, що останній секс у вас був до вагітності. І то під ковдрою з вимкненим освітленням.
– Дорога, я вилетів першим літаком. – Він щось розповідає, а жінка лише киває, намагаючись зайвий раз не торкатися до чоловіка. Не пам’ятаю, чи говорив вам, що зневажаю брак? Ця брехня, яка як снігова грудка накопичується в стосунках. П’ятдесят один відсоток пар розлучаються, інші сорок дев’ять просто живуть на стороні. Кінчають на стороні і, як з’ясувалося, вагітніють теж. Я не стверджую, що є виключення із статистики.
Я впевнений, кожен вважає себе цим виключенням. Мене не покидає почуття, що я щось не почув, щось важливе. Хоч я і дізнався досить, але я все ще не знаю, як Звір дізнався про батьківство, як вистежував жертв і головне, чому його ніхто не помічає? Ким треба стати, щоб не привертати увагу? У підсвідомості вже крутиться думка, але не встигаю її сформувати до кінця.
– О, привіт, ви той Ейнштейн? – Що? Оглядаюся на голос за моєю спиною. Дівчина-патрульна, молода, не старше тридцяти. Кашкет їй точно не йде.
Трохи непропорційно довге обличчя і близько посаджені очі.
– Професор Ніколас. – Представляюся, але не простягаю руку.
– Ми вас називаємо Ейнштейном, – намагається пожартувати дівчина і сміється своєму ж жарту. – Я Марина, – і знову рука для рукостискання. З чого ви вирішили, Марина, що я хочу торкатися вашої шкіри? Що ви робили цією рукою? Протирали ніс? Тримали цукрову пампушку? Чи мили ви руки після вбиральні?
– IQ Альберта Ейнштейна був сто шістдесят. Якби тест Айзенка міг видавати більш високі результати, я б обігнав фізика, яким ви люб’язно мене називаєте. – Обожнюю цей погляд – нерозуміння і порожнечі. Дівчина опускає руку, більше не чекаючи мого рукостискання.
– Гаразд, – єдине, що може вимовити вона. Але мене влаштовує її відповідь.
– Був радий знайомству, – брешу я дівчині, – до зустрічі, – Сподіваюся, вона не відбудеться. Вона лише кліпає, здається, не розуміючи мене.
– Ага. І я, – кидає вона мені услід, але я не обертаюся. Пора повертатися додому, треба перевірити отриману інформацію.
Дверний замок клацає, впускаючи мене в апартаменти. У квартирі стоїть повна тиша, що не може не радувати, отже, Анна покинула моє житло. Відмінний подарунок для мене. Занадто її присутність виводила мене з себе. Роззуваюся, залишаючи взуття на спеціальному килимку, і піднімаюся на другий поверх, маючи намір змити з себе весь сьогоднішній день. Хоч руку я ретельно вимив, але мені здається, цього недостатньо. Біла сорочка в кошик для білого, брюки – в сусідній. Проходячи по спальні, я помітив, що ліжко ідеально заправлене.
Сподіваюся, пані Анна не спала в ньому після того, як я змінив білизну. Не хочеться знаходити її волосся на простирадлі. Весь день пройшов сторчака, я запинався при читанні лекцій, що було мені не властиво, втрачався в доповіді, забув за поворотник, перебудовуючись в сусідню смугу, тим самим трохи не зачепив мимо проїжджаючий автомобіль. Можливо, мені потрібен повноцінний сон, і організм втомився від режиму, коли я сплю по три-чотири години на добу. Але останні дні, вони були занадто: відразу двоє серійних вбивць – це велика рідкість.
Вони можуть не з’являтися місяцями. Заходжу в душову, відкрутюю воду і розумію, що температура налагоджена по-іншому. Анна і сюди дісталася. Куди ви ще плануєте проникнути в моєму житті? Настроюю потрібну мені температуру, прикриваю очі і прокручую в голові останню добу, насолоджуючись гарячим душем. Прощання з Розою – я так і не знаю, як пройшла її зустріч з чоловіком. Щенячі очі Дарини, запрошення на благодійний вечір і зрив Анни.
У голові мимоволі з’являються спогади минулої ночі, як мені довелося її купати, змиваючи кров, згадую, як водив мочалкою по її плечах і грудях, як мив її довге волосся. Сам не знаю як, але розумію, що ці спогади збуджують. Вчора я дивився на Анну іншими очима, без похоті і явного збудження. Зараз, коли мозок повертає спогади, я відчуваю, як внизу живота скупчується жар, а член збільшується і наливається кров’ю, починаючи доставляти дискомфорт.
Не займатися ж мені самозадоволенням в душі. Роблю воду прохолодніше – не допомагає. Впираюся лівою рукою в кахель і ще зменшую температуру. Намагаюся привести себе в спокійний стан. Непристойно збуджуватися від спогадів про практикантку. Але в голові мимоволі з’являються картинки пружних грудей, плоского живота, сосків, що стирчать від прохолоди, навіть спогади про її волосся на лобку не утихомирюють мою похіть, навпаки. Я не прибічник самозадоволення, абсолютно.
Вважаю за краще, щоб жінки приносили мені задоволення. Але зараз збудження вийшло з-під контролю і доставляє фізичні незручності. Відчуваю, як напружені усі м’язи, але нічого не можу поробити. Збільшується слиновиділення, а по шкірі починають з’являтися мурахи, але не від холодної води. Усе тіло горить. Зазвичай, в такі моменти навколішки стоїть жінка і розстібає мої брюки, хтиво облизуючи губи. Але зараз не витримую і стискаю ерегіруванний член. Давно я не займався цим захоплюючим зайняттям.
Як тільки пальці стискають голівку і повільно опускають шкіру вниз, натягуючи її до межі, я, здається, перший раз видихаю від секундного задоволення. Міняю кут члена відносно тіла, і в спогадах знову Анна. З її даремними заграваннями, короткою спідницею, яка вранці відкривала доступ до білизни і шрамів. Так. Більше не можу триматися за стіну лівою рукою, стискаю нею мошонку, трохи відтягуючи, а права рука продовжує рухатися верх-вниз, але думаю, треба трохи змінити траєкторію.
Злегка прокручую руку, здійснюючи потрібні рухи по усьому стволу. Цікаво, як у Анни з мінетом. Наскільки тугий і гарячий її рот, наскільки вона зможе висунути язик вперед, щоб я провів по ньому голівкою. Диявол. Кінчаю, немов на секунду я опиняюся в невагомості, легкість в усьому тілі, пішла уся напруга. Ніби я давно не міг чхнути і це сталося. Чортова практикантка. Єгипетські фараони здійснювали церемоніальну мастурбацію в Ніл, а я на кахель душової. Абсолютно неприйнятно так поводитися.
І доведеться прийняти повторний душ. Не знаю, скільки часу провів в душі, я став проганяти в голові Звіра, намагаючись максимально не думати про Анну, щоб випадково не випробувати повторне збудження. Навіть не думаю про те, що її поява в університеті вже здається не простим збігом. А інформація, якою вона володіє про мене, занадто конфіденційна. Я думаю про справу. Стараюся. Розумію, що так поспішав прийняти душ, що не взяв змінні речі з кімнати. Знову ця неуважність, яка переслідує мене з самого ранку.
Та що на мене знайшло? Зав’язую рушник на стегнах і, не витираючись, йду за речами, які складені акуратними стопками в комоді. Домашні сірі брюки і біла футболка зараз мене влаштують.
– Оу. Звук, який мене зустрічає, як тільки я відкриваю двері. Не пішла.