Повернутись до головної сторінки фанфіку: Темні історії

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

- Саймоне, ну, Саймоне, - Джесіка нетерпляче гукала мене під вікном. - Дідько, ми хоч раз приїдемо вчасно?

- Іду, - я нарешті вклав волосся так, як хотів, тож поквапився до сестри. Вона виглядала чарівно у коричнево-золотистій сукні, яку придбала спеціально для вечірки, що її влаштувала Жасмін.

Незважаючи на нервозність Джесіки, ми прибули вчасно. Ще здалеку почули гучну музику і сміх. У двоповерховому будинку вже розважалися. У вікнах горіло тьмяне світло. А коло басейну я помітив кілька парочок, котрі вирішили усамітнитися. 

Двері відчинила одна з численних подруг Жасмін, чийого імені я не знав.

- Ти Ребекка, так? - всміхнулася Джесіка. Та привітно кивнула. У неї було миловидне обличчя, обрамлене короткими темними кучерями, і гострий ніс. Ребекка потисла нам руки. Її потиск виявився незвично міцним. - А де Жасмін? Вона мала нас зустріти.

- Жасмін щось забула вдома, - відповіла Ребекка, - сказала, що незабаром повернеться. Заходьте. А ви, певно, Джесіка і Саймон?

- Так, - я невпевнено озирався. Люди довкола розбилися на групи і пили, танцювали та розмовляли. У неясному світлі я не міг розгледіти облич, зате буквально відчув зацікавлені погляди. А втім, на мене ніби ніхто не дивився.

Джесіка кудись пішла. Ребекка, чарівно посміхаючись, відвела мене на кухню, де весела білявка пригощала гостей напоями. Рухалася Ребекка якось дивно. Вона трохи похитувалася й іноді кумедно розмахувала довгими худими руками. Я подумав, що вона перебрала, хоч моя знайома не здавалася п’яною.

Білявка вправно приготувала коктейль і простягнула мені. На мить мені здалося, що пальців у неї більше, ніж потрібно. Аж тут втрутилася Ребекка. Я списав побачене на витівки уяви. У миготливому освітленні чого тільки не побачиш.

Після коктейлю я розслабився. Познайомився з кількома хлопцями, котрі приїхали аж із Канади. Їх запросила Ребекка, з якою вони довгий час переписувалися в інтернеті. Я вирішив познайомити їх з Джесікою, та виявив, що її ніде нема. 

Ребекка повідомила, що Джесіка на другому поверсі розмовляє з Жасмін і скоро спуститься. А я чомусь відчув, як мене охоплює непереборна тривога. Опустивши голову, я чекав сестру, а сам напружено думав, що тут щось не так. Всі ці люди - хто вони? Як познайомилися з Жасмін? Від алкоголю і тривоги серце гупало в голові, а нудота підступила до горла. Роззирнувшись, я затримав погляд на людях, що танцювали у напівтемряві, кумедно погойдуючись. Ці неприродно довгі кінцівки лякали. Усмішки були надто широкими. Я тихцем оминув натовп людей і шмигнув нагору. В коридорі було темно, тож навряд чи мене хтось помітив. Я не гукав Джесіку, аби мене не почули внизу. Ходив від кімнати до кімнати, перевіряючи приміщення. Всюди панувала темрява. В черговій кімнаті я нічого не розгледів, зате почув якісь звуки. Ніби чавкання. В ніс ударила задушлива суміш запахів поту і чогось солодко-металевого. 

Я збирався піти, бо не хотів знати, що там. Та моя долоня автоматично натисла на вимикач.

Очі Джесіки незмигно дивилися на мене. Розкритий, ніби у здивуванні, рот, неприродно вигнута ліва рука. Сестра не рухалась.

Над обгризеним правим плечем схилилася Ребекка. Коли ввімкнулося світло, вона різко повернула до мене голову, хоч стояла спиною. Моторошна широка посмішка осяяла закривавлене обличчя. Ребекка простягнула до мене довгу руку з безліччю химерно викривлених пальців…

Не пам’ятаю, як я зачинив двері й спускався сходами. Лиш відчув, як на плече лягла чиясь рука і два десятки пальців стисли його до болю.

- Ось твій коктейль, Саймоне, - білявка всміхалася мені, оголивши численні зуби. На частку секунди я заціпенів. І зненацька відчув, як хтось вгризається мені в горло…

***

Замітка у «Тетл крайм»:

«Сьогодні о 12 годині у Нью-Сейлемі на Віллоу-стріт поліція виявила сім понівечених тіл. Обличчя нещасних настільки спотворені, що ніхто не зміг їх упізнати. Імовірно, жертв убили вночі, бо, за словами поліції, кров на підлозі була свіжа. Криваву картину виявила сусідка, котра чекала Жасмін К., мешканку злощасного будинку. Очевидці стверджують, що вчора в цьому будинку була вечірка, проте не можуть згадати, кого на неї запросили. Тож лишається здогадуватися, де решта гостей і чекати попередніх висновків експертів.»

    Ставлення автора до критики: Обережне