| Читачів: |
|---|
11 |
:-(
Активність автора
Різдвяна історія Драко Мелфоя
— Драко, — солодко тягне Пенсі на зіллях, розпливаючись у напівманіакальній посмішці, — ти обіцяв.
Твій щоденник
Щоденник точно не може належати Мелфою. Коричнева (здебільшого) обкладинка настільки потерта, що місцями відходить клаптями. Гаррі ковтає, помічаючи плями, що нагадують відбитки від пальців у джемі, і думає, що це зовсім не аристократично. Пару сторінок спочатку і справді злиплися.
Сьоме перехрестя
Драко гадав, пройшло достатньо часу, щоб викинути увесь до крихти магічний світ з голови. Проте, очевидно, це не так просто зробити.
Де не плине час
Тепер він має відповіді, але невже вони зостануться в льодяній пастці назавжди?
АU: кінець шостого курсу.
А що як...
Доктор Стрендж з Америкою опинилися б в іншому всесвіті?
Мистецтво сновидінь
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
… він заніс руку з пером і зробив перший штрих, замислившись раптом, і вже впевненіше написав ім’я, яке завжди вимовляв тільки потайки. «Гаррі».
Букви зникли, вбираючись магією записника, і розквітли чорною ілюстрацією.
Клята мрія
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
У протилежної стіни руда Візлі затисла Поттера. І нехай би собі, Мерліне… Тільки Драко навіщось помітив обличчя з окулярами, що покосилися на закочених очах. Нога його зависла, не бажаючи робити наступний крок.
Тому що неможливо було відірвати погляд…
Небеса
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Драко задивився.
Усе і навіть більше
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Драко смикнувся, перевертаючись та опиняючись обличчям до того, хто його тримав…
Це сон, точно сон.
Бо поруч, замотаний у ковдру, сонний, зі скуйовдженим волоссям, лежав Гаррі довбаний Поттер.
Пробач, гордість
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Приховані мітки
Історія про кохання, невчасне і неправильне, але необхідне, як повітря. В ній, як і в житті, на кожне наївне серце знайдеться коваль, що викує з нього сталь, або ж розіб’є на уламки.