Історія про кохання, невчасне і неправильне, але необхідне, як повітря. В ній, як і в житті, на кожне наївне серце знайдеться коваль, що викує з нього сталь, або ж розіб’є на уламки.
Голосно сміючись, компанія вивалилася з душного клубу просто у свіжий жовтневий вечір. Пачка цигарок Гаррі пішла по руках. Разом із запальничкою. Усім хотілося трохи побути неслухняними, алкоголь бурлив у крові, хотілося робити дурниці, сміятись, танцювати, курити.
Гаррі раптом стало погано. Вуха заклало, а з носа на руки закапало червоним. Світ зробив кульбіт, ховаючи Гаррі від звуків та думок, рятуючи від реальності.
У понеділок Гаррі важко було зосередитись на роботі. Якщо чесно, то просто неможливо. Жоден звіт не було дописано, жодну справу не перевірено цілком. Нарада зрикошетила від барабанних перетинок і не дісталася адресата.
У середу під час обіду Гаррі попрямував просто до столика Еліота під напруженими поглядами Рона та Герміони. В нього більше не було мети. Ендорфіни, здавалося, отруїли його, позбавили свободи волі, здатності міркувати тверезо, як, власне, і бажання робити це.
Гаррі прокинувся вплетеним у кохане тіло майже всіма кінцівками. Це було таке дивне відчуття, таке нове. Драко спить у його ліжку. Не просто в ліжку, а в домі, в житті.
Відгуки