katrya
Оріджинали
16+
Гет
Айзек "Пілот" Грей, Аннет "Відьма" фон Гутман, Марк Батлер, Нед фон Родстайн, Харіс Майнд, Емілія Вульр, Кіт Мавр, Генерал Девіл, Генерал Хартін, Альфонс, Тімоті, Рю, Юкі, Гійом
Міді
Запитуйте дозволу
запитуйте дозволу, якщо бажаєте використовувати дану роботу для натхнення та розмістити покликання в полі "Ф-ки за мотивами ф-в"
нд, 05/07/2023 - 21:19
пт, 05/12/2023 - 00:36
358 хвилин, 26 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

В індустріальному Місті панують порядки розділення районів, соціальних класів та правил Вищої Поліції. Ці люди можуть вбивати заради розваги, проваджувати диктатуру та суцільно контролювати жителів. Однак завжди є противага. Це Підпілля. 

Усі люди по своїй природі хочуть мати лідерів. Для підпільників негласним поводирем є людина, яка намагається триматися осторонь усіх політичних ігор та чвар. Це Айзек Грей.

В найбільш елітних підрозділах Вищої Поліції є дівчина, котра колись мріяла вибратись з системи, а тепер стала її символом. Це Аннет фон Гутман.

Старі мрії, смерті, надія та зневіра. Це Місто.

Історія 1. Про останню північну розмову

– Ти впевнена? — спитав я.

— Так. — Її відповідь була короткою. Я знав цю впертість. Коли вона щось вирішувала, незважаючи ні на що мала йти до кінця.

Історія 2. Про літаки, Відьму та дитячі мрії

ти забігла до мене в кімнату з очима, повними захоплення та зірок, сказавши, що знайшла спосіб перетнути ці високі стіни міста.
я залишив яблуко недогризеним, щоб тебе вислухати, бо ти посміхаєшся так неймовірно.
літак. ну так, звичайно, літак.
і ти знаєш, як його зробити?

Історія 3. Розмова двох давніх знайомих у темному підвалі

— Я ненавиджу тебе, Айзеку.

Я багатозначно підняв брови.

— Поясниш? Чи мені жити з цією думкою?

– Я ненавиджу тебе…

—Ну, дуже любила,— я не сидів би зараз у підвальній в’язниці Штабу Легіону,— саркастично сказав я.

Історія 4. Про те, як герої несподівано зустрілись, і що з цього вийшло

Я зустрів її на Ринку. У цивільному. Зазвичай таких високопосадовців супроводжує хоча б помічник. Як його там звати… Не суть, хлопчина, що бігає за нею, як божевільний. Але якого біса тобі потрібно в цитаделі чорного ринку? Захотілося бензину чи металу?

Історія 5. Лист з минулого

— Пані Відьмо, Вам листа! — крикнув листоноша, і постукав у двері.

— Одну хвилину, будь ласка, вже йду, — я швидко поправила волосся і відкрила, забравши конверт. — Вибачте, від кого це?

— Не знаю, мем, він без зворотної адреси.

Історія 6. Про тридцять п’яте перебування у Тюрмі          

Мене жбурнули, мов собаку, на холодну бетонну підлогу. Очі вони зав’язали ще дорогою сюди. Загалом це було не обов’язково. З тисяч підвалів у цьому бісовому місті я з точністю впізнаю лише один — Тюрму.

Історія 7. Про Справу №698 «Айзек Грей»

— Так… Справа №698 «Айзек Грей».

Відьма хотіла вдати, що їй все одно, але живіт зрадливо звело, а в голові почало пульсувати. Вона наказала собі заспокоїтися, і почала накручувати волосся на палець, щоб відволіктися.

Історія 8. Приходь завтра рівно о восьмій

Приходь завтра рівно о сьомій. Місце зустрічі називати безглуздо, адже всі дороги цього пустого міста ведуть туди.
Я розповім тобі, як я втомилась. Я вже не можу рахувати години до моменту, коли закінчується день.
Приходь завтра рівно о сьомій.

Історія 9. Про Харіса Майнда, революцію та збори

Повідомлення про загальний збір просунули у щілину гаража. Ці папірці дивовижні: ще до того, як ти піднімеш їх, уже знаєш, з якою метою вони були підкинуті. А тому що все цивілізовано — без криків та виламування дверей.

Історія 10. Про імунітет та Девіла

Відьма рішуче зайшла до кабінету.

— Доповідай, Марку, — подарувала вона посмішку своєму помічникові. Хотілося вже швидше перевестися до Чотирнадцятого, бо Третій набрид дуже швидко.

Історія 11. Про святого апостола

Останньою заповіддю Кіта стало: «Якщо хочеш мститись — почни рити другу могилу». Але часом мені здається, що я вирив уже десятки ям. Кожній судилося стати глибшою за попередню. Моя власна ж буде настільки далеко йти донизу, що проб’є прохід у пекло, де я вічно танцюватиму з чортами.

Історія 12. Про початок початку

Якби він не поспішав наздогнати примарну мрію, як завжди, він пройшов би зараз, і купив букет ромашок для своєї коханої. Я часто думаю, якою б вона була. Такою ж підпільною обірванкою? Чи красунею за стійкою бару?

Історія 13. Про вид з вікна

Я намагався дописати сонце на своєму полотні, але почув стукіт у двері.

Хто може стукати у такий час? Поліція. Але я не робив нічого незаконного останнім часом.

Стук не припинявся. З кожним ударом мені ставало все страшніше.

Історія 16. Про зовсім іншу північну розмову

Сонце тільки сіло за обрій бетонних Стін, але вже почали загорятись зірки. У такі моменти Айзек повертався до себе малого, який вічно бешкетував, а ночами малював такі от пейзажі.

Історія 17. Про Обрання

Айзек прокинувся рано того дня. Сонце його засліплювало, як тільки встало з-за високих стін, адже він забув звечора закрити вікно. Його занадто винесло від вчорашнього святкового коктейлю Тіма. Але він розумів, що має підвестись та зібратись з думками.

Розділи:
    Примітки
    Це збірка драблів, котра є кістяком моєї оригінальної роботи під кодовою назвою "Місто". Пишеться це рандомно та хаотично, але я буду тішитись фідбеку та критиці.
    Вподобайка
    0
    Ставлення автора до критики