Повернутись до головної сторінки фанфіку: Місячні кратери
Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Повний текст
Ти - наче велика дика лисиця, яка приходить, коли захоче,
І яка, навіть не просячи, залазить на мої теплі коліна,
Скручується собі у клубок, спить та тихо про щось собі муркоче.
Оте муркотіння відбивається у моїй душі, як ехо у замкових стінах,
І губиться у тиші першосічневих сніговіїв.
А коли ти прокидаєшся, то своїми темним зі сну очима,
Шукаєш щось на моєму затерплому від довгого сидіння тілі.
А потім лише стенаєш плечима,
Усміхаєшся хитро, знову лягаєш. Ну що ж, хай тобі добре спиться.
А тим часом я, неначе в’язень у тюремній робі,
Почекаю на звільнення. Кажуть, диявол ховається у дрібницях.
Ні, неправда. Диявол ховається у то́бі.
Ставлення автора до критики:
Обережне