Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
Де жеврів плинкий гірський серпанок
Й півні співом зустрічали ранок,
Вітер заплітав в моє волосся
Тепле літо й сонячне колосся.
Пил медовий він здіймав в повітря,
Хмари з вати флюгера шив вістрям,
Потім перешіптувався з дубом
Щось про дружбу із пахучим лугом.
Драпака давав він час по часі,
Довго десь бродив по темних хащах,
Бігав від Дністра аж Дунаю
Та пірнав додому з виднокраю.
В квіти-трави він мене заводив
Пив нектар, неначе зимну воду.
Колихав нагріті сінокоси,
Мив росою ноги мої босі.
Танцював навколо хати днями,
Небо бавив стиглими руками.
Ночував у мене на горищі —
Чула, як він щось там тихо свище,
Як співає про новий світанок,
І про півнів, що стрічають ранок,
Та як знов вплете в чиєсь волосся
Тепле літо й сонячне колосся.