Повернутись до головної сторінки фанфіку: як капітани один одного шукали

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

Іззі не знає, чому йому настільки цікавий цей ринок. Лише зійшовши з човна, він чи не відразу тягнеться до цих прилавків із безліччю дрібничок. Спершу, він розглядав музичні інструменти. За життя він тримав всього гітару, та й то — ламаючи її. Тому, розглядаючи вишукану ліру, зроблену з величезної кістки й прикрашеної контррельєфами пташиного стилю, Іззі намагається бути максимально обережним. Він обачно перебирає пальцями струни, слухаючи криву музику, що нагадує йому щось давнє й мирне. 

— Будете брати? — раптом чується голос продавця. 

Відклавши ліру в сторону, Іззі шипить на чоловіка й іде до наступного прилавка. Він оглядає по черзі кожен товар, аж поки його знову не зупиняє продавець. І так доти, поки Іззі не переходить на інший бік ринку. На ньому розміщено переважно прикраси та страви, щоб заморити хробака під час походів базаром. 

Йдучи без зайвої цікавості, Іззі раптом помічає прикраси, зроблені з тонкого металу. Він бере невеличку корону в руку, боячись, що може запросто розламати її навпіл, всього дмухнувши. Стиснувши пальці довкола нижнього краю корони, Іззі полегшено видихає, розуміючи, що вона не гнеться. Яким би не був тонким цей метал, він дуже й дуже міцний. 

Гендс повертає погляд вліво й помічає високе дзеркало, що стоїть під стіною. Оглянувшись, чи не дивляться на нього, він одягає корону й гордовито змінює пози. Продавця немає, що дивує його, адже, переважно, поруч із прикрасами стоїть мінімум одна особа. Він озирається в пошуках людини, що може займатись продажем у цій халабуді, й раптом натрапляє на збіговисько людей. Спершу, він не надає йому уваги, проте, коли бачить між ногами натовпу знайомий червоний халат, відразу біжить до нього. 

Те, що він бачить, викликає у нього змішані почуття: страх, збентеження, сором, розчарування та крихти радості. Хто б міг подумати, що — поки він обирає для себе біжутерію — цей клятий Стід Боннет знайде його капітана й обійматиме на підлозі наповненого порту. 

— Тобі пасує, — каже Джим, нізвідки з’явившись зі жменею соняшнику. 

Іззі скидає з себе корону й, щось буркочучи, йде назад на Помсту. Джим посміхається, коли бачить, як той ховає прикрасу собі до сумки. 

    Ставлення автора до критики: Позитивне
    Надіслав: MaarChantal , дата: пт, 04/07/2023 - 03:08