Герой Пітьми, Власник винокурні «Світанок»
Сонце, кава та кохана людина під боком
Ділюк, здається, смертельно закохався в той момент, коли рука Каї заправила йому волосся за вухо.
Трішки про найкрасивіше на світі ім’я.
Це вже кохання, коли дивишся на нього - і в грудях тепло? Коли торкаєшся ледь-ледь, кінчиками пальців і відводиш погляд, ніби не було, не боліло під ребрами. Гостре, невимовне.
Це вже кохання?
Ділюк задумливо крутить сигарету в руках, поки Кая підправляє рукави білосніжної сорочки. Запах м’ятної жуйки та чоловічих парфумів перемішувались з нічним повітрям, котре потрапляло в приміщення через відкриті вікна.
- Чому задумався?
Не сказаним вголос почуттям, а також поганому настрою)
Безвихідь – прекрасне слово, аби описати почуття Каї. Самотність? Теж непогане слово. Ненависть? Так, воно. Але до кого? Невже до архонтів, котрі знищували Кхаенрі’ах? Чи, може, до богів, котрі відігравали ключову роль в цьому?
Це звичайний похід в гості по роботі , або може станеться те чого він неочікував?
Повернення в Мондштадт мав бути часом відпочинку для Люмін, після того всього що вона зробила для інших націй. Але нічого в її житті ніколи не йшло так, як вона це собі запланувала.
— Якщо я тебе розв‘яжу, ти чинитимеш мені проблеми? — Кайа прикладається до пляшки.
— Я хочу лише поговорити.
— О? — Кайа здивовано зводить брови і тицяє пальцем на свою пов‘язку на оці. — Минулого разу мені здалося, що ти не любитель говорити.