Рекомендую вам під час читання паралельно слухати ці пісні:
Artic Monkeys – Are U Right ?
Artic Monkeys – Do I Wanna Know ?
Ніч. Світло він прожекторів відбивається від дзеркал щось зо десяток автомобілів, котрі покірно чекають на своїх хазяїнів. Зірки палають білими вогниками, а в повітрі з’явився туман, котрий додає ще більшої атмосфери. Ще декілька хвилин і в них почнеться виступ.
Ділюк задумливо крутить сигарету в руках, поки Кая підправляє рукави білосніжної сорочки. Запах м’ятної жуйки та чоловічих парфумів перемішувались з нічним повітрям, котре потрапляло в приміщення через відкриті вікна. Хоча надворі й було прохолодно, але обидва відчували спеку, бо весь цей час тільки й бігали туди-сюди все налаштовуючи.
- Чому задумався? – запитав Альберіх, поглянувши на Рагнвіндра дещо занепокоїним поглядом.
- Та, нічого, просто переживаю трохи. – відмовився він, махнувши рукою
- Все буде добре, не вперше ж, - заспокоїв його Кая, повільно крокуючи на вихід, - нам вже пора.
Відповіді він так і не отримав, тільки мовчки вийшов разом з Ділюком з гримерної, крокуючи по довгому коридору на сцену.
Відчуття були доволі змішані. І виступати хотілось, але водночас з цим не дуже. Хотілось додому, але і на сцену так само сильно хотілось. І якось Ділюк неначе хвилювався, а неначе й ні. Дивно…
Давно такого не було й от знову.
Вийшовши на своє кінцеве місце призначення вони побачили купу людей, котра почала голосно кричати та свистіти. В Альберіха це викликало усмішку, як і в Ділюка, котрий плентався десь позаду.
- Добрий вечір, дорогенькі, - поздоровався Кая, як тільки підійшов до мікрофона. Всі дружно поаплодували, а хлопець розумів.
Пора.
- Розслабтесь і насолоджуйтесь сьогоднішнім вечором, солоденькі, - вокаліст підморгнув, після чого акуратно взяв електрогітару, котру йому люб’язно подав Люк
Порахувавши про себе до трьох Кая торкнувся струн і почав награвати давно вже вивчену напам’ять мелодію…
Звук відбивався від сцени, а життя зараз здавалось якимось… Несправжнім, неначе вони не на землі й не в цьому жорстокому світі.
За це він і любив сцену. Тут можна було віддати себе повністю вокалу, а також грі на електрогітарі та забути про проблеми, котрі потребували вирішення. Тут можна було забутись взагалі й насолоджуватись моментом. Для Альберіха це неначе вино. П’єш його і відриваєшся від реальності, світ стає набагато яскравішим і жити, загалом, стає приємніше. Чи то, радше, існувати…
Насправді, йому нічого жалітись на своє життя. До психолога ходить, над проблемами працює, від алкоголю відмовляється, проте все йде не так гладко, як хотілось би… І саме він – причина, через яку Ділюк став курцем. Вина. Альберіх відчуває вину через це і в деякі особливо жахливі дні, коли його самопочуттю варто побажати кращого, ця вся вина виливається у вигляді істерики.
Проте тут і зараз, на цій сцені, можна забути про всі свої залежності, та про той самий алкоголь так само можна забути, як і про сигарети, від котрих Ділюк страждає третій рік.
І люди здавались не такими неприємними, і небо світлішим, і погода теплішою, а вітер не таким холодним. Ох, він так це обожнював. Обожнював слухати, як зал підспівує, дивитись на сотні задоволених облич, в котрих коліна від задоволення підгинались, а рум’янець безвільно з’являвся на щоках. Обожнював дивитись на Рагнвіндра і його червоне, як полум’я, волосся зібране у високий хвіст. Дідько, як же ж Альберіх це обожнював. І навіть зараз, співаючи рядки з пісні «Are U Mine?», текст якої той накарлюкав після бурхливого сексу, Кая думав про нього. Насправді - це очевидно, адже для когось ця пісня може здаватись просто красивою, просто гарячою, але для Каї та для нього вона несла особливий сенс. Після неї хотілось займатись сексом до гематом на сідницях, дзвону у вухах і потемніння в очах. Благати про «більше» і те саме особливе «ще». Стогнати його ім’я, та так голосно, аби захрипнути й просто задихатись у відчуттях. Жадібно ковтати повітря і переходити зі стадії «ніжніше» до «витрахай з мене всю хуйню». Відчувати, як Люк стає ніжнішим кожного разу, коли розуміє, що поводився занадто грубо. Так само відчувати теплі руки, котрі обіймали його так лагідно, наче в перший і останній раз водночас.
О так, це було неймовірно і занадто круто. Занадто для них, але в той же самий час вони цього заслуговують. Заслуговують одне одного, заслуговують задоволення, заслуговують випасти з реальності на ту саму годину, або ж дві, тут вже дивлячись за обставинами.
І слів всіх не вистачить, аби передати емоції Рагнвіндра, котрий, як бачив Кая, з усієї дурі бив по тих барабанах. Волосся плуталось, адреналін грав в крові, але було до біса приємно. Спекотно. Це все, про що міг думати зараз вокаліст. Музика била у вуха, тіло пітніло, а губу він якось безвільно закусував.
Альберіх відкинув голову назад, коли пісня підійшла до кінця. Зірки. Такі прекрасні, такі неймовірні й кожна по-своєму особлива. Як люди, але краще людей. Вони мерехтіли, переливаючись, немов блискітки. Він розумів. Його місце саме тут, саме в цьому містечку, під назвою Мондштадт, саме під задоволені вигуки «Так» і «Кая, я тебе люблю» їх фанів. Обом подобалась їх робота. Це такий самий незабутній досвід, як і перший поцілунок в підлітковому віці. Як перший раз в сексі. Як перший спробуваний в житті делікатес родом з інших країн.
Так і пройшов час. Непомітно для самих себе, вони проспівали свої «Arabella» з «Why`d you only call me when you`re high?», а також «I want it all», «I wanna be yours» і ще багато власних композицій, не менш прекрасних як і перша. Не менш прекрасних, як і остання, котру вони зараз виконають.
Взагалі, сумно розуміти, що зараз прозвучить їхня остання пісня на цьому виступі. Останні чотири хвилини та тридцять дві секунди божественного задоволення. Останні, тільки зараз, але не в цілому. Далеко не останні в їхньому житті.
Ділюк грає фінальні акорди, на чому передостання пісня закінчується і вони вирішують перепочити. Так, їм це потрібно.
- Втомились? – спитав Кая, швидко оглянувши весь зал. Люди засміялись, підтримуючи настрій вокаліста.
На деякий момент запанувала відносна тиша, поки Альберіх відійшов на край сцени й взяв пляшку з холодною водою в гарячі руки. О так, це саме те, що йому зараз потрібно.
Рагнвіндр встав зі свого маленького стільця і покрокував до центру сцени. Туди, де зараз Кая пив воду, недалеко від мікрофона.
- Щось тут спекотно у вас, - констатував факт Люк, так само посміхнувшись. Зал був доволі виснажений, але все одно підтримував настрій хлопців
- Пропоную зіграти нашу фінальну пісню і зробити її більш гарячою, - вигукнув Рагнвіндр, після чого зняв майку кинувши її кудись в бік виходу на сцену
Фанати вибухнули оплесками й свистами, а той вирішив не спинятись і разом з тим розпустив своє волосся, надіваючи гумку з волосся на зап’ястя. Поглянув на Каю і побачивши здивування в його очах тільки ще більше розігрівся.
В повітрі запахло пристрастю, а також Каїним невдоволенням. Рагнвіндр так обожнював його дражнити. Бачити, як він мовчки бідкається і десь далеко у своїх фантазіях вже придумує спосіб як би краще покарати розпусника.
Ділюк ще постояв зо кілька секунд біля мікрофона, посміхаючись, після чого все-таки покрокував до свого місця. Грати останню на цьому концерті пісню. Пісню, котра могла асоціюватись лише з бурним сексом, лише із шаленою любов’ю, коли хочеться потонути в почуттях з головою. Коли хочеться, Боже мій, хочеться кричати ім’я його-єдиного.
- «Що він в біса робить?» - подумав про себе Альберіх і розстібнув один ґудзик на сорочці, - «Здурів, чи що?»
Проте через деякий час, коли всі вже були на своїх місцях, а зал затримав дихання в очікуванні на щось масштабне, Рагнвіндр заграв. Перші ноти завжди давались трохи важче, тому що тяжко перемкнутись з однієї мелодії на іншу, проте не тепер і не з цією композицією. Зараз, коли обидва були максимально розігріті, вони віддавались на повну. І знали. Знали, що буде опісля, знали, що буде вдома.
І чекали.
Have you got colour in your cheeks?
Do you ever get that fear that you can’t shift
The type that sticks around like summat in your teeth?
Are there some aces up your sleeve?
Have you no idea that you’re in deep?
Прозвучали перші рядки пісні, проте вже на них Альберіху ставало спекотно. Хотілось закинутись м’ятною жуйкою, проте він не міг, адже співав.
I dreamt about you nearly every night this week
How many secrets can you keep?
„Cause there’s this tune I found that makes me think of you somehow and I play it on repeat
Until I fall asleep
Spilling drinks on my settee
Один ґудзик йшов за іншим максимально повільно. Тепер хотілось скинути із себе цю набридливу сорочку і бути як Ділюк, але потрібно було тримати себе в руках.
Хотілось дивитись зараз на нього, а не на авдиторію. На його шикарний, без перебільшення, прес і ці витончені м’язи, неначе Ахіллес зійшов з небес, отримавши неймовірну красу і сексуальність Афродіти. Хотілось кохатись з ним прямо тут і прямо зараз. Повільно, але все більше Кая відчував збудженість. В штанах, поки що, не тиснуло, що було дуже добре.
(Do I wanna know?)
If this feeling flows both ways?
(Sad to see you go)
Was sort of hoping that you’d stay
(Baby, we both know)
That the nights were mainly made for saying things that you can’t say tomorrow day
Ніч. Зараз було близько одинадцятої години, але надворі давно вже непрохідна темрява. Це ще більше заводило, якщо вже говорити чесно і відверто.
Crawling back to you
І навіть, коли концерт закінчився, коли хлопці попрощались з фанатами, коли більшість прожекторів вимкнулись і світили одні ліхтарі на вулиці, Кая не спинився.
Ever thought of calling when you’ve had a few?
„Cause I always do
Maybe I’m too busy being yours to fall for somebody new
Now I’ve thought it through
- Якого біса ти робиш? Куди ти мене тягнеш? – почав сперечатись Люк, дивлячись на свого партнера таким поглядом, ніби хотів вбити його. Кая ж натомість мовчав і промовляв тільки одне «Тихо», озираючись навколо. Хотів впевнитись, що глядачів давно вже немає і вони, наразі, поки що одні.
Хлопці кулею зайшли в туалет. Альберіх вибрав першу, яка йому трапилась на очі, кабінку і повів Рагнвіндра туди. Перш ніж той встиг щось сказати його заткнули пристрасним поцілунком.
Crawling back to you
Це було гаряче, мокро. Дихання Ділюка одразу ж пришвидшилось, коліна почали підгинатись, але його вчасно посадили на закритий унітаз.
Кая став на свої коліна.
So have you got the guts?
Been wondering if your heart’s still open and if so I wanna know what time it shuts
Simmer down and pucker up
I’m sorry to interrupt. It’s just I’m constantly on the cusp of trying
Рагнвіндр дивився на Альберіха затуманеним поглядом, на щоках з’явився рум’янець, а зіниці розширились. Губи раптово стали сухі, від чого Ділюк постійно їх облизував, але разом з тим просив тільки одного…
T o kiss you
I don’t know if you feel the same as I do
But we could be together
Поцілунку .
I f you wanted to
- Кая, перестань, я тебе прошу, - почав молити він, але у відповідь отримав тільки злий погляд від Каї.
- Просто мовчи і насолоджуйся. Нас не має ніхто почути.
(Do I wanna know?)
If this feeling flows both ways?
Ремінь злетів з джинсів і Кая різко розстібнув замок на них, опускаючи ті самі чорні джинси до колін.
(Sad to see you go)
Was sort of hoping that you’d stay
Член став вже трохи мокрим і на боксерах можна було побачити пляму від передеякулянту. Хотілось дотиків, хотілось саме його дотиків і нікого більше. В кабінці ставало все спекотніше і той факт, що їх зараз хтось міг почути і зловити на гарячому ще більше збуджував, змушував адреналін виливатись в кров і хлопець навіть безвільно підтискав пальці на ногах.
(Baby, we both know)
That the nights were mainly made for saying things that you can’t say tomorrow day
Альберіх вирішив не тягнути кота за хвіст і взяти нарешті орган до рота. Ділюк застогнав, поки Кая брав його майже повністю.
Crawling back to you (crawling back to you)
Він облизував його, смоктав, витягаючи й знову вбираючи в рот. Все це супроводжувалось хлюпами слини та Ділюковим мичанням. Хлопець покусував власну руку, аби зараз не застогнати на все приміщення. Чортовий Альберіх.
Ever thought of calling when you’ve had a few? (you’ve had a few)
„Cause I always do („cause I always do)
З кожною секундою дії ставали все частішими, а член дедалі більше вбирався до рота. Кая терпів, бо хотів принести шалене задоволення своєму хлопцеві, але чорт, що ж тут гріха таїти, сам збудився до неможливості. Зараз саме його член стояв, впираючись в замок штанів і просив дотиків.
Maybe I’m too (maybe I’m too busy) busy being yours to fall for somebody new
Now I’ve thought it through
Декілька фінальних ривків і Рагнвіндр невільно взяв Каю за волосся, притягаючи до себе і кусаючи губу до крові.
Crawling back to you
Альберіх відчув на язику теплу сперму, проте не противився. Від Ділюка досі пахло ягідним гелем для душу і трохи сигаретами із шоколадним смаком.
(Do I wanna know?)
If this feeling flows both ways?
Випустивши орган з рота хлопець все проковтнув, отримуючи у відповідь круглі очі.
- Навіщо ти це зробив? – промовив Люк і дивився на Каю з великим здивуванням.
- Бо хотів. Щось не так? – відповів він після чого нахилився до Ділюка
(Sad to see you go)
Was sort of hoping that you’d stay
Люк прийняв його поцілунок і наразі ледве ворушив губами після такого сильного оргазму. Але притулявся до Альберіха, неначе дитина. Обіймав його, притягав до себе все ближче і наразі хотілось лише ласки.
(Baby, we both know)
That the nights were mainly made for saying things that you can’t say tomorrow day
- Кая, ти не бачив Ділюка? – раптово почулось за дверима і хлопці одразу ж відірвались один від одного
- Та, курити пішов десь надвір,- сказав він і на лиці розцвіла тепла посмішка. Ситуація, звісно, вийшла іронічна.
(Do I wanna know?)
Too busy being yours to fall
(Sad to see you go)
Ever thought of calling darling?
(Do I wanna know?)
Do you want me crawling back to you?
Відгуки