Позитивне

сьогодні В҈͖̲͎͔̬͒̊̀͒͋В҈͎͔̪̦̉̇Е҉̭̰͗͂́͗Ч҉͕̪̰͍̗͒̆Е҈̭̤͗̉̔Р̸͎̪̫̈́̎̄̍І̵̣͈̽̊̑ знайшли тіло **** це була В̶̟͉̫̪̜̀̒̿͗͊Б̵̦͎̃̇̑И̷͚̭̮̊͋̀Т̸͍͙̈̉͐А҈̱̦̬̩̓̄̈́̆͂ͅ дівчина **** "ЦЕ ВСЕ БУЛА Л҉͇̟̦̤̝͗̓̊̀О҉͓̣̤̬̈̓̚Р̵̞̭̠̫̳̋̌І̸͉̠̖̰̫͐͐" **** я Н҉̟́̿̊Е бачу її **** Поліція З̷͎͇̮͔̰͆̓̔͑̍Н̸̞͇̙͉̪̀̑̀̅А҈͕̘̊̌̽̋̎Й̵̆͑͊Ш̵̀̈́̒

Раніше я був блогером, що робив огляди на ігри, аніме, візуальні новели та мангу різних жанрів, от якби мені хтось сказав, що я можу переродитися в одній із таких ігор, що потрапляли до мене на огляд, я б розсміявся, але зараз мені не до жартів.

За вікном сіре, непривітне небо, у вагоні холодно. Але Луффі байдуже. Він думає про Зоро, що ніколи не святкував день народження.

Серед шумного класу, списаних зошитів, квіткового цвіту та спалахів ліхтарика... він думає про нього.

”Людина знає, що є благо, але не слідує йому.„

Їхні крила, ще зовсім слабкі
Та це не зупинило їх...

Ватанукі - як завжди, нічого не бачить окрім своїх привидів.
Доумекі ж не бачить нікого окрім Ватанукі.
Бажання торкнутися - як нав'язлива ідея.
І найгірше у тому, уявити що водночас втрачено усе.

"В історії Чосону існує прогалина в 10 років. Король, який правив в той час, був настільки жорстоким, що після його смерті стерли будь-які згадки про нього, всі портрети і документи спалені, а в спогадах і листуванні того часу його називають тираном і навіть демоном.

Його світ руйнується трьома словами, що йдуть за фразою «Я хочу тобі дещо сказати»...

У якому сонце сходить повільно, а Аказа мучиться від неможливості торкнутися