Як достукатись до тебе, люба

      Акіо розплющив очі.Голова гуділа. Цей довгий сон після безсонної ночі. Він безліч разів зарікався відновити режим сну до нормального, але не в цей раз…

     Буває в житті, коли думки нагадують заплутаний клубок. Але ж більшість людей квапляться розплутати його, розставити все на свої місця, але не Акіо. 

     Він спокійно розвалився на пластиковому стільці та затягнувся дешевою сигаретою. 

    Акіо розвернувся на бік. Дивний стан, коли нічого не хочеться, відчувався тяжче, ніж зазвичай. Підтвердження. Він того дня отримав лише прикре підтвердження, що вони максимально різних соціальних ланок і поглядів на життя. 

     Дзвінок у двері. Другий. 

    Аріса здивовано дивилась на Акіо. Чоловік почав більше читати і навіть менше пропускати пари. Вона що не зайде: робить домашнє або курить між завданнями. 

“Це вже іншопланетянин а не мій кончений брат”, ― розмірковувала Аріса, коли схрестила руки на грудях. 

    Акіо зітхнув. Юкіме завжди була задумливою, читала інші блоги, книжки, інші інформаційні джерела. Дівчину складно вмовити не просто кудись вирватись, так і ще до себе. 

    Сонячні спекотні дні. Акіо не бачив краще часу, між ніж іспитами на сесії для биття байдиків. Хоча складно щось робити з відсутністю хорошого. 

   Акіо спинився. Він впізнав ще одну дівчину яка на пляжі була поряд з Юкіме. Вона була зі світлим волоссям, небесно-блакитного кольору ще і з яскравими рожевими очима. Незвичайна по всім параметрам. Вона стояла поряд з Юкіме. 

— Йоу, — привітався Акіо. 

      Акіо помічав, як Юкіме хіба що стримано ввічлива. Він так до кінця і не міг вловити куди дівчина ховає емоції, що з ними? Що в неї в голові?

***

    Минали роки. 

    Акіо на своє здивування від звичайних підробіток від вантажника чи чогось незначного, як він гадав, касира в магазині перейшов до більш значних посад і навіть додаткового підробітку музикою. 

     Минали роки. Акіо сам не помічав як змінювався. Відростив борідку, яку час від часу приходилось підстригати в барбера.